сочинение на тему що таке благодiйнiсть

На мою думку, гуманнсть це здатнсть одн людини ставитися по-людськи до ншо. Ця здатнсть виявляться багато в чому, наприклад, у чуйност, поваз, любов до нших, разумнн спвпереживати м, прощати хн людськ недолки й вади. Гадаю, до перелку цих виявв беззастережно може бути вднесена й благодйнсть, адже безсумнвним можна вважати те, що гуманнй людин конче ма бути притаманна здатнсть робити добросердечно ншим, яку й називають благодйнстю. 

У зв'язку з цим виника питання: як ж пдстави стверджувати, що саме благодйнсть, а не якась нша здатнсть людини, найвищим виявом гуманност? Вдповдь на нього, гадаю, можна знайти, проаналзувавши рзницю, наприклад, мж чуйнстю й благодйнстю як характеристиками гуманно людини. 



На мою думку, набагато ближче до стини ми будемо тод, если саме благодйнсть назвемо вершинним виявом гуманност. Доводом на користь цього твердження щонайменше те, що благодйнсть завжди реальною справою добровльною безкорисливою матеральною, фнансовою, органзацйною чи якоюсь ншою допомогою одн людини чи групи людей ншй людин або груп людей, як тако допомоги потребують. Отже, на вдмну вд нших виявв, як, умовно кажучи, пасивними реалзацями гуманност, благодйнсть передбача две ставлення людей одне до 1-го, спрямоване на пдтримку тих допомогу тим, хто цього потребу. Таке розумння сутност благодйност й стверджу мене в думц, що саме ця здатнсть людсько натури найвищим виявом людського в цй натур. 

Не просто поспвчувати, не просто любити, не просто бути добрим, а, вдкинувши власн нтереси й проблеми, поспшати на допомогу ншим! Ось насправд людяний людський крок, на який, на жаль, у реальному житт далеко не кожен здатний. Мабуть, саме тому благодйнсть завжди в люд вважалася й уважаться вищою чеснотою, а т, хто здатн на не, здобуваються на щиру шану й пам'ять. Так, наприклад, золотими лтерами в народнй пам'ят записан мена Костянтина Острозького, Богдана Хмельницького, вана Мазепи та багатьох нших. На кошти цих благодйникв свого часу будувалися церкви й монастир, друкувалися книжки, рятувалися життя. нш ж тисяч й тисяч благодйникв, як колись ставали й нин продовжують ставати на шлях творення й примноження добра в цьому свт, також не забуваються: якщо не в людськй пам'ят, то, я впевнена, на скрижалях Небесного Отця записана кожна справд людська справа... 

Пдсумовуючи все вищесказане, можу з упевненстю ствердити: благодйнсть дйсно найбльшим виявом гуманност, бо саме завдяки цй людськй здатност безкорисливо придти на допомогу ншим у цьому свт не зника благо.