Оповдання про Карпати , безотлагательно ...

    Кажуть, як за давнх часв княз Русь хрестили, то повткали у Карпатськ лси ус чарвники та мудрец. А тому понин Карпати овян духом чарвничим. Там кожна гора ма чимало свох легенд та переказв. Кожне урвище, мов ранковим туманом, повниться тамничстю. Кожне дерево, мов живая людина: як при свтл мсяця на нього глянеш наче ось-ось з мсця зрушить пде танцювать. Та так танцювать, що аж гори тремтять, аж долами вдлуння котиться.
   Стежки ходжен неходжен горами вються , кажуть стар люди, вноч х нечиста сила мете, аби вдень перехожий блукав тими стежками, та з гр не виблукав. Аби навки помж синх вершин залишився.
    навть легенда про те, звдки взялися гуцули, що нин вважаються корнними мешканцями Карпат: ото колись дуже давно ходили люди свтом та мсця добросердечного до життя шукали якось дйшли до тамничих гр. виршили пти глянути на т гори. Ото прогуливались, прогуливались, аж поки гарну стежку не знайшли пшли тю стежкою. Довго йшли, аж если зрозумли, що заблукали. Тод назад пшли, а за кожною горою стежка роздлювалася не знали люди, якою йти. Ось так блукали, блукали, аже поки не вийшли на полонину. А як вийшли, то навсбч роздивилися побачили, що гарно тут. А так поршили зостатися помж оцих незвичайних гр.
    нин живуть т люди, нкуди з гр ти не хочуть. Поназивали пылай своми менами, та все дивними-предивними, як то Говерла, оран, Дземброня, Стримба, Кернична, Магура, Драгобрат та нш. Як на яку з цих гр вилзти, то розкинуться ус Карпати довкл аж дух захопить вд т краси, що здавна людей полонила в серцях хнх вчним трунком застигнула.
   А як бистр рки-потоки несуться з верховин у части, то так душа карпатського люду бистра кипуча. все, що хнми руками роблено, мов крзь вки рветься у бистрину потоку людсько думки. Кожен витвр карпатського мистецтва не застиглим деревом, глиною, металом, тканиною чи шкрою постане перед зачарованим оком. Вн оживляем струменем променить, бо з Карпат родом. А кожна фарба мов з життя вхопила найтоншу його сущность передала те життя чи на полотн, чи на глеку, а чи на овечому рун.
   Той на свт не живой, хто у Карпатах не був, кажуть люди. правду кажуть, бо що вартий свт без Карпат! А хба той, хто часточки Карпат не ма вдома, живой на свт? Твори карпатського мистецва авторсько роботи ось те, що вчно будитиме душу до звитяг руху вперед, швидкого, як карпатськ рки, неспинного, як саме життя.
   Одвчна магя Карпат живе у кожнм вироб карпатського майстра, у кожнм твор митця з величних, тамничих гр, як спвають свою прадавню псню, ту псню, що пише сама вчнсть на карпатських схилах.