Где отыскать переказ " Сковорода-людина мислитель, митець" обычно в пособиях учителей

Людиною щастя в житт, прагнення геров до самопзнання та самовдосконалення, боротьба тлесного та духовного начал, долання пристрастей, шукання Бога, нше. Окрм того картина свту будуться за принципами антронокосмчного вчення Сковороди про "три свти та дв натури": макрокосм, мкрокосм, свт бблйних знакв, видиме та невидиме, пзнане та непзнане, тлесне та духовне.Через це й кажемо: - промовля герой прози Валеря Шевчука, - свт видимий, творений нами, свт невидимий. Свт видимий, творений нами, - це мста, села, будвл, реч, одежа, приладдя, й знаряддя, зброя й начиння все нами зроблене, воно живе в час часом довше люди6ни, але, як вона, приречене на загин. Свт же невидимий - це наш вчинки, д, думки, помисли, добродйнсть лиходйнсть, як снують у вчному запереченн, змаганн й боротьб, з чого й витворються вода життя. чи накше ск життя, енергя, в однй людин бере гору лихе, в ншй добре, але нема людини тльки зло чи тльки добро, тльки добрий не живе, а тльки лихий гине".23Тенстотворча стратегя, таким чином, нварантом, художнього перекладу" спадщини Т.Сковороди, електрополяцю вчення (дей, мови, символв) флософа у художнй структури.Особливого значення в прозових творах Валеря Шевчука варто надання категор мност, пзнання людиною внутршнього свту нших через спвпереживання. Зважаючи на особливий нтерес письменника до минулого, його "оживлення" потребу фокусування уваги на житт реально-сторичних, вдомих сучасност, постатей. Там, у повст "Бс плот" головним гером ромонах Климентвй Зновв, оповданн "У черев апокалптичного звра" Григорй Сковорода, фрагментарно згадуться ван Велишовський, Самйло Величко, Дмитро Туптало, тощо у нших. В усх цих творах бачимо спробу автора проникнути в надра свдомост визначних мужв, долучитись до хнх роздумв, страждань.Сюжет оповдання " геров апокалптичного звра" запозичений з листа Г.Сковороди до М.Ковалинського24, в якому автор опису зустрч та розмову з ченцем, якого переслду дивна хвороба, виникнення яко пояснював певними життвими трагедями: витрата дружини, дтей. З того часу вн завжди шукав самотност, а юрба стала для нього нестерпна. Сковорода переконаний, що його истязать бес печал, якого назива "бсом" меланхол. В процес розмови з ченцем Григорй Савич вдчув, що "бс" перебегать в нього, резюму: "Дуже важливе значення ма, з ним щоденно сплкушся його слухаш. Поки ми х слухамо, ми цей дух в для себя вбирамо"25 дал переповда два сни, як приснилися йому наступно псля зустрч з ченцем ноч, останнй з яких допомг звльнитися вд "бса". Отже, вважа Сковорода, вн побував "у черев морського звра", якого назива апокалптичним. Ця сторя у бльш розлогй форм ста сюжетом Шевчукового оповдання. Вдчутно, що создатель прагне дентифкувати час, простр, переживання героя до власних.Водночас, теснее в лист Сковороди вловлються проблематика, яка пзнше розгортатиметься в екзистенцйному дискурс, сисне предметом зосередження уваги оренноменолог. Зокрема "взамовплив та взамозв'язок "я/нший", агреся "ншого" щодо свободи "я" (передавання "бса") дея творення чи "будування" свого "я" через внутршнй вибр, захист власно свободи, охорона автентичност людського снування, виникнення внутршнього роздвоння, його осмислення та оцнка. Тому джерелами "езистенцимйно свдомост" Валеря Шевчука варто вважати не злее флософю ХХ столття (С.Кркегора, К.Ястерса, Ж.-П. Сартра, А. Камю), взамозв'язки з якою простежу Любов Торлашинська у монограф "Художня галактика Валеря Шевчука"26,а й осмислен елементи, що присутн й Григоря Сковороди, якого можемо умовно назвати екзистенцалстом свого сторичного часу.