текст на тему рослини влтку

Найпрекраснш квти ростуть ултку.Це троянда, кульбабка, ромашка, папороть, гладолус, календула, рис, лля та нш.А як украшав , соковит дерева:яблука, груш, сливи, горх, вишня, алича та нш .А ще пркрасн кущ позичок , малини ожини .Ц рослини говорять про прихд лта.

Для естественного рослинного покриву степово зони характерне абсолютне панування травок'янисто рослинност, пристосовано до посушливого клмату. Базу травостою складають багаторчн дерновинн злаки (ковила, типчак) меншою мрою - кореневищн. Рзнотрав'я вдгра другорядну роль, причому його кльксть рзномантнсть рзко зменшуються з пвноч на пвдень. Гострий дефцит вологи - головна причина безлсся степв. Невелик лсов острвц можна побачити злее в долинах рчок по балках.На Укран степова зона займа 40% ус територ крани. Отличительною ознакою рвнинний рельф, що розрзаться рчковими долинами, колодами та ярами. Клмат континентальний, з високими температурами влтку морозними зимами. Кльксть опадв - вд 450 мм на пвноч зони до 350 - на пвдн. З пвноч на пвдень змнюються й рунти степово зони: вд родючих чорноземв до солонцюватих, а також каштанових рунтв крайнього пвдня - безструктурних бдних на дерн.Через жарке лто, невелику кльксть опадв нервномрне випадання х протягом лта, сильне випаровування у степу нередко бувають посухи та жорсток сухов - чорн бур. Цлинний степ стйко витриму таку негоду. Протистойте втру степовим травкам допомагають тонк, але цупк й розгалужен корен в одних та довг, мцн - в нших. Рослини мають безлч пристосувань для перенесення спеки: густе опушення, шар воску або ншо речовини, що вкрива рослину; зменшення поверхн листкв, вертикальне положення листкв тощо. Деяк рослини розвиваються у весняний перод, если достатньо вологи. З настанням спеки в их уже достигають плоди, надземна частина засиха, а пд землею збергаються до наступно весни цибулини, бульби. Так рослини називаються ефемеродами. На пвдн степу ростуть однорч-ники, як швидко розвиваються в роки з вологою весною за краткий час закнчують цикл свого розвитку. Називаються вони ефемерами.Протягом вегетацйного пероду степ змню свй вигляд: залежно вд цвтння тих чи нших рослин вн то голубий, то жовтий, то блий з рзними вдтнками. Така мнливсть - итог пристосування видв до метеорологчних умов: одн починають свою вегетацю ранше, нш - пзнше; одн ростуть швидко, нш - повльно; одн цвтуть клька днв, нш два-три мсяц. Тому зовншнй вигляд фтоценозв, який називають нюансом, у рзний перод рзний. Наприклад, у пвденних типчаково-ковилових степах навесн, в квтн, зовншнй вигляд фтоценозв зумовлюють ефемери ефемероди, що цвтуть у цей час. У травн здесь пану прчаста ковила з домшкою типчака, тонконога та степового рзнотрав'я; в червн аспект створюють рослини типу перекоти-поле; в липн - ковила волосиста т. д.З пвноч на пвдень степова рослиннсть значно змнються. Так, у найпвнчнших районах степово зони зустрчаються лучн степи, для яких характерн не тльки степов, а й лучн трави. Дерновинних злакв мало, переважають кореневищн широколист: стоколос, пирй, кунич-ник та н На цих степах дуже багате буйне рзнотрав'я, в якому переважають вологолюбн види: шавля лучна, конюшина грська, сон-травка тощо.У справжнх степах, що лежать отдал на пвдень, панують вузьколист дерновинн злаки. Ц степи подляються на рзнотравно-типчаково-ковилов, де значне мсце належить посухостйкому рзнотрав'ю, типчаково-ковилов з дуже бдним рзнотрав'ям.Ще отдал на пвдень лежать пустинн степи з розрдженим травостом, у склад якого, крм дерновинних злакв, посухостйк напвчагарники: полини, солянки тощо. На крайньому пвдн степово зони велик длянки займають солончаки з свордною рослиннстю: у бльшост рослин соковит, м'ясист стебла дуже редукован листки.