твр опис мсцевост на тему вулиця мого дитинства

Моя вулиця зимовим вечором.Большими пластвцями сиплеться снг, покриваючи тротуар та прожджу частину вулиц, дахи будинкв, гаражв, осдаючи на глках дерев. Я виходжу з свого пд'зду...Попереду тьмяно свтить одинокий лхтар, навколо нього в'ються снжинки. Йду серед дев'ятиповерхових срих будинкв, що вражають свою одномантнстю сумовитстю.Ще тльки шсть годин вечора, але вже мрачно. Свтяться вкна будвель. Там, за вкнами, сво життя, свй малюсенький свт. Мен подобаться, проходячи повз будинки, спостергати за вкнами: рзн штори, вигадлив, з мереживами, сучасн жалюз, рзн кольори и рзне свтло. Свтиться вкно означать, бурлить життя, означать, там тепло затишно.Ось попереду шстнадцятиповерховий будинок . На тл дев'ятиповерхвок вн вигляда свордною свчкою. На першому поверс комерцйна аптека, в прибудов зоомагазин з вивскою котом Ваською, який лежить на прилавку.Потм ще одна идентична будвля з кафе на першому поверс знову будинки, будинки. Все це справа, а злва проспект з автомоблями, як нескнченно, навть вноч, снують туди-сюди. нод здаться: не будь свтлофорв, не змг би перейти на протилежний бк вулиц так багато машин. Свтлофор змушу цей потк на хвилину призупинитися, щоб дати пшоходам можливсть перейти вулицю. знову шум, свтло фар. Рух, рух, рух.Це моя вулиця. Рдна вулиця зимовим вечором. Сучасна, галаслива, така, як багато нших в нашому мст, але така рдна неповторна для мене.