твр на тему "мо рденьке село взимку" помогите плиз))

Кожно зими я ду до бабус в село вдмчати Новий рк та Рздво. Там мене чекають мо друз з дитинства. З ними ми грамо в снжки, квача або ж катамось на санках. В мому сел все заснжено, не мов би зима вкрила все бло-снжною ковдрою, що так виблиску на сонц. На мому двор заливши водою окрему длянку, вийде каток, де можно покататись з см'ю. Похавши в лс, можно побачити справжню казку. Все вкрито снгом. Дерева повол стоять соб не ворушаться, напевно побаиваться зруйнуватиту ту дилю красоти зимово казки.

Мо село великолепно в будь-який час року, але особливо воно прекрасно взимку. Взимку воно перетворються в казку. Србна стрчка дороги, немов прикрашена дорогоцнними каменями, тка в далечнь, утворюючи маленьк вулички, по краях яких стоять покряхтывающие вд старост будиночки. х ясн маленьк вкна розписан морозом, стар стни злегка здригаються вд морозу, даху надли сво хутрян шапки з висячими на их дамантовими бурульками. Бля будинкв махонькими принцесами в пухнастих снгових нарядах стоять ялинки. А поруч з ними - посипан мерехтить на сонц нем блоснжн красун-берзки. Кругом тихо, лише маленька зграйка горобцв, пролетавшая повз берз, схвилювала х. Вд несподванки вони втратили частину свого вбрання на слпучо-блу скатертину снгу. За горобцями прилетв снгур св на ялину, щоб перевести дух, вн трохи посвжшало, вд холоду у нього стала яскраво червона грудка, вн пдбадьорився полетв. Тим часом сонце пднматься все бльше висвтлю околиц. Дтвора, загорнувшись у шарфи, вибгла з будинкв, хто з санками, хто на лижах, а хто й просто так, хтось кататися з пылай, а хтось в снжки пограти. Хлопчики будують снгов фортец, двчатка грають в снжки. Бля дороги живописец пише зимовий пейзаж. На полотн з'являються блакитне небо, топол за рчкою, що 100ть бля дороги скирта сна, на якому скриться пухнаста шапка снгу, бла дорога, берези бля будинку руда собачка бля хвртки, яка грться на сонц досить жмуриться. Сонце вже сда, яскраво-червоний захд кличе усх по домвках. Вся малеча побгла на смачну вечерю.Ось сонце зовсм гасло, злее рожевими вдблисками на синьому неб. Вже здалися зрки, злегка подув холодний втер, але це не може порушити гармоню ноч. З-за темного сплячого лсу з'явилася велика, яскрава кругла, як куля, мсяць. Зрки закружляли в хоровод. Нчне небо стало ще прекрасншим. Снг заблищав, освтлений тамничим мсячним свтлом. Ось з лсу просветла сова. жовт оч були величезн, дзьоб похожий на гачок, вона кликнула, силует злився з горизонтом.