прислв039;я золото србло

Щирому золоту не потрбна проба, а добрй людин прикраси 172. Хоч ти дуже любиш грош, будуть тво ноги бос (МФК, 29-3.
т. 8в).
173. Хоч у голов пусто, аби грошей густо (Ном.. 31). Див. 2, голова.
174. Хто грошей не ма, той пшки маха (Укр. пр., 1963, 295).
175. Xто грошей не ма, той спокйно спить (Н. п.. Вол.). Бл.: 1р., , 79.
176. Хто грош ма, той всього придбав (Мал.. 212).
177. Хто грош не рахув, того бда часту (Прип.. 85).
178. Хто мас грош хмуриться, а хто це мас грошей журить ся, як обйтись без них (Прип.. 85).
179. Хто И береже грошей. ТОЙ х не 100ть (Ном.. 193: Укр. пр.. 1936. 296).
186. Хто не мас грошей v кишен, мусить мати х на язиц (Прип.. 85).
181. Хто не 100ть за грошом, той шеляга не варт (Закр.. 218).
182. Хто розкида грош руками, ТОЙ буде шукати х ногами (Прип.. 85).
183. Хто ся з грошима не раху, гою бда часту (Фр.. 1. 2. У76).
184. Хто хоче гуляти, мусить грош мати (МФЕ, 29 3. 140, 7).
185. Чим бльше грошей мас. ТИМ бльше плаче (Зак. пр., 78).
186. Чий кнь, того грош (Укр. пр.. 1963. 295). Див. 1, кнь.
187. Чи грош, того п совсть (МФЕ. 14-3, 211. 193).
188. Чого за грон не можна зробити? господа за грош можна купити (Чуб., 244; Укр. пр.. 1955. 26; 1963, 212).
189. Чого грош не зроблять! (Укр. пр., 1963, 296).
190. Чоловк без грошей, як пташка без крил (Прип., 85).
191. Чоловк грош збира, а чорт мшок ши (Н. п.. Вол.). Бл.: Гр., 1, 483.
192. Чуж грош не грють (Фр., 1, 2, 476).
193. Щади грош на чорний денек (Вк живи, 19).
194. Що не доложиш очима, то доложиш грошима (МФЕ, 29-3, 135, 31).
195. Якби Хом грош, був би й вн хороший, а нема всяк мина (МФЕ, 8-К2, 27, 58, Яворн.; Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48).
196. Як возьмеш уперед грош, то робиш як дурно, а як заплатив уперед грош, то наче й не уплачивав (Укр. пр., 1963, 295).
197. Як грош, такий продукт (Перем., 1854, 102). Бл.: Рапап., 241.
198. Як грош, такий крам, як халяви, такий пан (Прип., 85).
199. Як не будеш грошей шанувати, то не будеш х мати (МФЕ, 29-3, 115, 7).
200. Як треба грош дати, то так, як зуба рвати (Прип., 85).
201. Як чоловк ма багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то бльше розуму (Там же).
Золото.
1. Блищиться, як злото, а всередин болото (Фр., II, 1, 198: Прип., 144; Укр. пр., 1936. 312).
2. Вд злота аж капа (Фр.. II, 1, 198).
3. Де треба свисни та золотом блисни (Укр. пр.. 1963, 139).
4. До злота в кождого охота (Фр.. II, , 198).
5. За злобного не ден лзе в болото (Там же).
6. З золотом, як з вогнем: тепло з ним небезпечно (Укр. /р.. 1963. 293; Н. ск., 1971. \2).
7. Золота глиця всюди пролзе (Фр., II, , 208).
8. Золота швайка мур пробива (льк.. 38; Ном.. 30; Укр. пр., 1936. 68; 1963, 136).
9. а) Золотий ключ до кождих дверей прийдеться (льк., 38; Фр., , . 209); б) Золотий ключик до кожних дверей придасться (Ном.,