Твр гумористичний про людину чи тварину

Якось Олекса пшов в лс. Було це взимку, если величезн сосни та дуби стояли в блих-блих шатах. Навкруги нчого не було видно, тльки раз вд разу руденьк блки визирали з свох домвок, що знаходились надто високо. Хлопчик хотв подивитися ялинку, яку б батько Дмитро мг спиляти на Новий рк. 

Бдолаха йшов котру годину, та омряну красуню не мг знайти. Одна надто низька, нша- тонка, а третю-обгризли зайц.Олекса вже подумав про те, щоб повернутися до батька в будинок. Та раптом,вн почув бешеный хруст глок дивн звуки, що видавав невдомий звр.Хлопець довго не мыслив, як дав дряпака в бк галявини. 
Бжить Олекса, а тварина не вдста. Голова пд шапкою влажна, шарф сповз нижче колн, в рот повно снгу, та вд ведмедя вн точно втече. Т"о ж ведьмдь, нщо нше", подумав малий. Бг Олексй годину, а може й дв. Вибг на простору гялявину, став виршив, що хай жере його ведмдь,  бльше бгти не може. Така його толика. Тварина невзовз з'появилась на виднокруз. Але що це? Роги, вн чтко баче роги. Ведмдь з рогами? чому вн такий низький. Продерши трохи оч вд снгу, стало светло, що то зовсм не ведмдь, а мале лосеня, яке побачило червону рукавичку в кармашек Олекси, прийняло за морквину. Олекса видихнув. 

Потм поманив рукавичкою лосеня до будинку, та пригостив тварину морквиною. А если сите маля з заснженими рогами втекло до засипаних снгом дерев, хлопчик пшов до будинку та розказав батькам про рогатого ведмедя.