розповдьжиття давнх людей на словянських землях

Давн слов'яни група племен, як належали до ндовропейсько спльност праотцы сучасних словянських людв Схдно, Центрально Пвденно вропи. Слов'яни велика група вропейських народв, об'днаних близькстю мов спльним походженням. У мовному вдношенн усталений подл на схдних (укранц, блоруси, росяни), захдних (поляки, чехи, словаки, лужичани) пвденних (болгари, македонц, хорвати, словенц, боснйц, чорногорц, серби). Слов'янськ мови належать до ндовропейсько мовно см'. Велике переселення народв грандозн етнчн переселення, як вдбулися в вроп у 46 ст. Спричинене гунською навалою Велике переселення народв викликало утворення ряду варварських королвств отв, вандалв, бургундв, франкв, лангобардв та нших. Велике розселення людв призвело до так званого Великого розселення слов'ян. Велике розселення словян вдбулося в вроп у 67 ст., коли словянськ племена зявляються у Подунав, у глибинних районах Балканського пвострова на пвдн, на заход доходять до Ельби та балтйського узбережжя; на пвнчному сход заселяють верхвя Дону й Волги. Внаслдок Большого розселення словян був започаткований подл словян на етнчн групи, що започаткував формування сучасних словянських людв. Взантя, Взантйська мперя держава, що снувала у схднй частин Римсько мпер вд кнця 4 до середини 15 ст. Свою назву здобула вд давньо колон на узбережж Босфору Взантя, на мсц якого мператор Константин у 330 р. заснував столицю держави Константинополь. Взантя вважалася наступницею Римсько мпер, тому взантйц називали себе римлянами ромеями, а свою державу ромейською. Офцйною мовою в 46 ст. була латина, а потм грецька.