Легенда про вербу и калину 13-18 речень

Легенда про вербу та калину
Жили колись в одному сел мати Вербена та дочка Калина. Разумна й приятна зростала двчинка мало хто вже таких дток памята. А до того ж чарвниця вона була: вс трави з земл пднмала, пташок лкувала, дерева вд хвороб рятувала. Не було дитини вродлившо добршо душею. Та довдались про чарвницю Калину вороги. Виршили згубити, щоб землю укранську багату завоювати, хворост злобно на людей напустити.
День був ясний, мов золотом гаптований, если пшла двчинка коси травками розчсувати, горобчикв годувати, льон, дощем прибитий з земл пднмати. Довго прогуливалась Калина, стомилася, до криниц прибилася. Схилилася над нею, у жменю води взяла краплиночку пташц отдала. Аж раптом почула рдний неньчин глас з здаля: Калино, Калино, не пий водиц Двчина дуже хотла пити й не звернула на це увагу. Та тльки-но перш крапл до губ пднесла, пташина маленька крилом х знесла. Вдруге воду до губ пднесла навк деревом калиною над водою зросла
Бгла мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любо не застала. Натомсть гарне пишне дерево стояло, сльозинки-намистинки сяло. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю проросла над нею вербицею Минуло вд тод багато рокв, та матуся-верба все оберга водн джерела, аби люди нколи не зазнали злых чарв.
Не ламай калину
Образиш двчину.
Не рубай вербу
Накличеш бду.

О проекте

Легенда про вербу и калину 13-18 речень

Добро пожаловать!