я став свидком того що мий молодший брат курить зи своимм

Осннього вечора я поверталась додому з танцювального гуртка. За рогом, останньо до мого будинку, багатоповерхвки побачила знайому куртку. Така була у мого молодшого брата я була впевнена, що це саме вн. Все б нчого, з друзями, але одне мене не на жарт налякало. У руц запримтила цигарку. Пдйшла, перепросила у хлопчакв, що стояли поруч повела додому. Дорогою стала нравственно накручувати для себя, уявляти, що подумають батьки.

- Артеме, ти палиш?

- Ти ж бачила

- Издавна?

- Близько року.

- Тоб тльки 15! Прошу, не губи себе! Палння жахливо псу здоров'я.

- Та що мен буде, - насмшкувато вдговорювався малий

- Тоб можливо нчого, але тво леген стануть чорними, печнка перестане правильно працювати, а у майбутньому, быстрше за все, тво дти народяться не дуже здоровими.

- Ти натякаш, що оце все правда?

- Безусловно. Примром, пам'яташ дядька вана? Так вн помер саме через палння. Почав з класу 4-ого, а потм алкоголь у додачу, так скнчив життя у неповних 48.

- Та Бог з тобою, сплюнь. Я не натсльки не розсудливий, сам знаю, що можна, а що н.

- Думаю, ти взьмеш для для себя щось з цих слв.

- Кать, тльки мам не розповдай, бо отримаю добряче.

З того денька пдлток Артем зупинив свою згубну звичку, а натомсть почав займатись спортом, до чого й друзв залучив.