Твр на тему "Оснь"

Як змнюються фарби природи, коли лто плавненько переходить в оснь. Дн стають коротшими, вечори холоднше. Сонце ще гра своми промнчиками, але вони вже не так щедро несуть тепло до поверхн земл.

Природа, немов прагнучи продовжити сво життя, знаходить яскрав, соковит фарби. Листя на деревах змагаються в багатств вдтнкв: вд скромних нжно-жовтих до багряних пурпурових. Буйство кольору абсолютно не порушу гармоню в природ, а пдкреслю .

Ось стоть берзка. Нжна скромниця одягла наряд з позолочених листя. Осннй втерець гра з глками, листя падають на землю, перетворюючись на м'який килим з химерними взерунками. Вн настльки чистий, що на нього не можна наступити, не порушивши тендтно краси.

Не поступаються у витонченост топол клени. х крони поки ще оповит покривалом з больших жовтих листкв. Але вже здесь там видно глки, позбавлен свох головних прикрас. А втер робить свою боту, листя падають, покриваючи землю навколо дерев. Мж травинками глками чагарникв поблиску павутинка, яскраво горять кист горобини, тягнуться до сонця останн оснн квти.

Денек за днем повльно в'яне природа. У прохладному повтр кружляють листя. Втер завмира в кронах дерев мчить отдал. Лсов гганти проводжають його, хитаючи глками. Вони немов прощаються з теплими деньками, ласкавим сонцем, ясним небом.

Тиша.

У осен завжди якась тамниця. Може, тому композитори, живописцы, поети, письменники присвятили цьому пори року кращ сво твори.