твр письмовий упр 116.

                                   ЯК ДТИ ВИЛКУВАЛИ ЛЕЛЕЧА

Оленка та Миколка гралися бля городу. Аж чують, якйсь дивн звуки.

- Оленко, чуш? Що це?, - запитав Микола

- Не знаю, давай подивимось! - вдповла Оленка

Дти пшли на звуки бля ставка побачили маленьке лелеча. Воно лежало на травок с пораненим крилом. Воно дивилось на дтей з нажималстю нби просило йому допомогти.

- Миколе, ди батька позови! Треба йому допомогти! - произнесла Оленка

- Добре! - жваво вдповв Миколка швидко побг за батьком.

Оленка пдйшла до лелеча, роздивилась його та хотла погладити, аж раптом почула:

- Не чпай! Зараз я прийду, тод вже подивишся,- почула Олнка батькв глас.

Тато з Миколою пдйшли до лелеча, батько його роздивився, та повдомив дтям, що у нього зламане крило, та запропонував вилкувати лелеча. Дти швидко погодилися. Вони разом його пдняли, вднесли до хати. Там тато забентував крильце лелеченятов. та нагодував теплим молоком.

Так лелеча прожило у их тиждень. Нарешт воно одужало, покрпшало. Дти вдпустили його на волю, а воно радсно полетло в далечину, радстно махаючи крилами.