ПЛАН ДО ТЕКСТУОсннього ранку лс зачаровував мене свою незвичайною тишею та

ПЛАН ДО ТЕКСТУ
Осннього ранку лс зачаровував мене свою незвичайною тишею та вычищаем повтрям, яке наповню колдунчною мощью.
Стежки переплтались, мов лабринт, поки не внесли мене до самотнього дерева, що височло та потягувало сво могутн глки до самого неба. Придивившись, я побачив дятла. Вн шалено вистукував, немов би хотв зробити дупло за хвилину. Я тишком пшов, бо не хотв налякати чимось стурбованого, на мй погляд, птаха. Раптом я наштовся на малюсенький та колющийся клубочок. То був жачок, вн насторожився, буцмто я хотв його потривожити. (Це миле створннячко збирало гриби). Якась несамовита скорка радост спалахнула в душ, я продовжив свй шлях. дучи я помтив, що золота Оснь не забула про цей лс, свом чарвним пензликом фарбувала вс листочки у рзнокольоров барви. Здавалося, наче сам дерева вдчували цей незабутнй настрй. Навть небо не було таким похмурим, як ус минул дн. Хмаринки з легкстю кружляли у неб, а саме небо посмхалося бажало усього примного. Сонце обймало своми промнцями землю, але не грло.
Швидко промайнув час я повинен був повертатися до дому. Я палав бажанням вдвдати цей лс знову знову.