сочинение по украинскому языку на тему любите землю

Поки волею, разом горимо,
Поки серця для чест живой,
Мй друг, втчизн присвятимо
Душ прекрасн пориви!

Так писав чудовий поет А. С. Пушкн. я безусловно Впевнена, що людина може бути по-справжньому, повнстю щасливий тльки на свой батьквщин, в тм краю, де вн народився вирс, де живуть його рдн близьк, друз.

Адже що для людини найдорожчим? Звичайно ж, це батьки, дти, отчизна. Але ця робка любов, почуття щиро прихильност до них виражаться в слов втчизна земля батькв, рдна земля. За свою втчизну у вс часи чесн благородн люди, не вагаючись, готов були вддати життя. Тому що свдомсть того, що вд твох вчинкв залежить толика батьквщини, здатне зробити хоробрим, смливим ршучим навть самого невпевненого боязкого людини.

Почуття любов до рдно земл залогаться навть не в дитинств воно дано нам вд народження, впитано з молоком матер. Якщо ми щиро любимо свою батьквщину, то вона вдповда нам тим же: рдн мсця вселяють радсть заспоконня в наш душ, надають впевненсть, надихають на велик справи. М. В. Ломоносов писав:

Змцню любов втчизни
Синв росйських дух руку;
Бажа всяк пролити всю кров,
Вд грзного бадьориться звуку.

У рдному краю все здаться бльш красивим, вычищаем. Саме рдна природа дару нам найсвтлш почуття, дозволя повн груди вдихати аромат дорогих з дитинства садв, полв, лсв; милуватися розливами рчок, як нде бльше не можуть бути прозоршим, глибше, ширше; насолоджуватися неповторною синявою чистотою небесних далей. Сонце на батьквщин найяскравше, снг взимку самий слпучо-блий, весняний дощ самий теплий. здаться, тльки в рдному: краю можна побачити рзнобарвну веселку.

Але глибоко любов до батьквщини не може вдчувати людина, черствий душею, байдужий до оточуючих його людей. Любити свою крану означа любити народ, бльше того, любити все людство. Саме народу присвятили життя багато велик люди, справжн сини сво батьквщини. Так, поет Муса Джалль писав у свох рядках:

Дав присягу я: життя присвятити народу,

Кран свой втчизн всх отчизн.

Якби люди в усх кранах могли щиро любити все людство, не було б вон, назавжди встановився мир на земл, кожна крана стала б щаслившою. у створенн цього щастя вдчувалося б участь кожно людини.

Будь розумний вдячна людина глибоко усвдомлю свй кровний зв'язок з предками, а отже, зв'язок з втчизною. Як вдгукуються в наших душах дол батькв матерв, як не може бути байдуже горе наших рдних, так не може бути справжня людина байдужий до дол сво крани. Адже вн вдчува себе частинкою, вдчува на соб вс тяготи перемоги, разом з нею пережива радост печал. намагаться зробити все вд нього залежне для щастя.

Де б ми не були, куди б не заносила нас доля, думками ми неодмнно знову знову повертамося на батьквщину, з радстю сприймамо будь-яку добру звстку про свою крану, засмучумося невдачами. не важливо, чим ми займамося, яку професю обирамо справою свого життя всма своми вчинками справами ми служимо батьквщин.