Помогите,пожалуйста написать сочинения Лист до Мами.

Здраствуй, мать! Пишу тобi цей лист, тому що вчора пiсля сварки з тобою
не змогла пiдiйти до для тебя , а ти ввечерi благородно не стала мене
лаяти, отдала менi можливiсть побыть однi, розiбратися у
свох почуттях i в думках. Мо серце дословно розривалося
вiд почуттiв, що нахлинули, провини, жалостi, любовi, а слова вимовити
нелегко.
Сьогоднi я вирiшила написати цей лист, тому що менi легше буде
розповiсти тобi про сво почуття. Мать, я знаю, як тобi з нами
iнодi бува важко, але ми всi п'ятеро тебе дуже любимо. Мать, ти в
мене идентична на казку, добру, чарiвну
Особливо гостро я це стала вiдчувати ранньо восени, если дерева
одяглися в ажурний туман, коли днi ще такi теплi, а вечора вже такi
мерзлякуватi. I чим далi, тим бiльше з кожною миттю, з кожним
новим листочком, торкнутим багрово жовтим сяйвом Ти ввiйшла до
нас у кiмнату й сказала, щоб ми з Катею одягли молодших дiтей i вийшли у
двiр. Ти повела нас у малюсенький скверик бiля станичного ДК, ми присiли
на крамничку, i казка почалася сама. Це була чудова iсторiя про
листопад, про тепле сонце, про останнiй шепiт листя. Я не пам'ятаю, про
що ти разговаривала, але , мать, ти була казкою. Почувши цю чарiвну iсторiю,
я вже не можу зупинитися менi захочеться нових тамниць,
легенд, колдовских балад
И ти нам розповiдала х за допомогою дощу, низьких щiльних хмар,
першого снiгу. Це ти вчиш нас бачити не просто листопад, калюжi, iнiй,
перший лiд пiд ногами, а почувати красу навколишнього свiту
Для того, щоб повiрити в осiннi казки , стати частиною цих легенд,
вiдчути х, насолодитися ними, треба , щоб у вас у будинку жила
своя казка. Нехай час iде свою чергою, нехай помiняють один
1-го днi, даруючи нам новi вiдчуття, новi образи, але якщо у вашiм
будинку живе Казка, то ви сама щаслива людина на свiтлi
Прости мене, Казка, я для тебя дуже люблю. Твоя дочка, твоя маленька
дiвчинка, що потрапила з тобою в Крану Чудес, де ти твориш, мама,
теперiшнi чудеса