ПОМОЖТЬ! короч,на завтра срочно треба написати твр на тему: "дея сродно

Г. С. Сковорода це перший укранський флософ, що подорожував шляхами Украни у XVIII сторчч виразив свою мудрсть у творах: пснях, байках, сказках, трактатах далогах. Джерелом його мудрост була Ббля античн флософи. Там вн знаходив теми для свох мркувань, у яких дошукувався фактично вдповд на одне питання: що таке людське щастя як його досягти? Одним з шляхв до щастя "сродна праця".

У байц "Зозуля та Косик" Зозуля, яка тльки те й робить, що спва, дивуться, чому Дрозду, який нби робить те саме, не тошно. Але виявляться, що спв потрбний Дрозду тльки для вдпочинку як пдтримка у прац, а не смислом усього його життя. Людина виновата працювати тод не буде нудитися в свт, буде щасливою. При цьому головною умовою того, щоб бота була "джерелом веселощв", сроднсть. Людина виновата робити тльки те, для чого народилася. тод ус люди зможуть об'днатися у загальнй прац. "Щасливий той, хто поднав любу соб боту з загальною", разговаривать Сковорода у "Сил" ц байки, тобто у заключнй частин, де висловлються основна думка.

Така ж сама дея спорднено прац розкриваться в байц "Бджола та Шершень". Зозуля, Шершень належать до тих, що тльки й знають, як сти спати. Зозуля пдкида свох дтей, яких виновата доглядати, у чуж гнзда, а Шершень краде мед у бджл. Шершень не розум, навщо потрбна Бджол ця праця, якщо нею користуються не стльки бджоли, скльки люди. Бджолу, що "знаком разумного чоловка, який у спордненй прац трудиться", Сковорода порвню з собакою, якому смачншим той заць, якого вн загнав, з котом, що може усю нч просидти бля мишино нрки. Вони не задумуються над тим, чи ма це сенс, бо справжн щастя як для людини, так для тварини, це жити за призначенням.

Але як зрозумти сво призначення? Щоб вдповсти на це питання, Сковорода звертаться до Епкура: "Вдячнсть моя блаженнй натур за те, що потрбне зробила неважким, а важке непотрбним". Отже, людина сама повинна вдчувати, що й даться найлегше що найцкавше.

Ц думки Сковорода розвива також у "Розмов, названй Алфавт, або Буквар миру". Один з учасникв розмови Афанасй сказать про те, що свою природу важко пзнати. Вн посилаться на байку Сковороди "Орел та Черепаха". Черепаха розповда, як прабаба загинула через те, що виршила полтати. "Не тому загинула премудра твоя бабушка, що лтала, а тому, що взялася за неналежну й справу", вдповда Орел. Григорй Сковорода поясню свою байку: "Не треба, тобто не корисно, а через те й важко черепас лтати".

Отже, у багатьох свох творах Сковорода розвивав дею "сродно прац". Та власним життям довв, що щастя не там, де багатство слава, а там, де тво покликання. Сковорода вдмовився вд запрошення ченцв Киво-Печерсько лаври, вд свтських посад, врешт-решт покинув викладання у Харквському колегум, а вдтод 25 рокв свого життя подорожував по всй Укран, навчаючи сво мудрост усх, хто з ним розмовляв. за це користувався большою повагою людей. , напевне, був щасливий.