твр опис мсцевост головно вулиц Кива(майдан або хрещатик)

Хрещатик - головна вулиця Кива, розташована неподалк вд мсцевост, де колись князь Володимир Большой хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиц, Ал згдно ншо верс, назва походить вд Хрещатого Яру (мсцини, що перехрещена ярами). Довжина Хрещатика злее 1,2 км, а вшир ця вулиця сяга на деяких длянках 100 метрв. Прожджа частина дорвейвню 24 метри, а обабч вулиц висаджен дерева, що вддляють 14- метров тротуари. По лвому боку Хрещатика уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесн, у травн, если каштани розквтають.Як повноцнна вулиця Хрещатик почав свою сторю наприкнц 18 - початку 19 столття. Першим почали забудовувати длянки в район вропейсько (Кнно) площ. Будвництво велося переважно по правй сторон до вулиц Прорзно. Потм будвництво перейшло на лву сторону вулиц. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого кивського театру - садиби, побудовано по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кнця 1873 року забудова вулиц досягла Бессарабсько площ. До 1869 року головна вулиця Кива звалася КХрещатицькою, а потм була перейменована в Хрещатик. Аж до Велико Втчизняно вйни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрв.В 1851 роц на Хрещатику побудували перший большой кам'яний будинок для дворянських губернських зборв. Автором проекту був архтектор А.В.Беретт. По проекту цього ж архтектора в 1838-1942 рр. був збудований будинок нституту шляхетних панночок. У той час торговельне та промислове життя Кива було зосереджене на Подол. В мру того, як розростався й забудовувався Хрещатик, вн перейма в Подолу естафету й ста центром длового життя м100.Вже до кнця 19 столття Хрещатик представляв з для себя повнстю забудовану вулицю. Тут було безлч магазинв, банкв, рзних контор. В 1892 роц по Хрещатику була прокладена перша в Росйськй мпер лня електричного трамвая, що з'днувала Хрещатик з Подолом. На початку 20 столття на роз Хрещатика й вул. Прорзно по проекту вдомого архтектора В. Городецького був збудований Будинок Росйського страхового суспльства. В 1914 р. по проекту П.С.Андрва був побудований Пасаж, що поляга з двох паралельних корпусв, з'днаних воротами, як утворювали прозд. Будинок Пасажу був зруйнований пд час Друго свтово вйни, а в пслявонн роки його реконструювали. Приблизно в це ж час будуються будинки, як й сразу належать до визначних пам'яток Кива - Бессарабський критий ринок табудинок Купецьких зборв (Нацональна флармоня Украни).Вже на початку 20 столття будинки на Хрещатику мали водопровд, каналзацйну систему, газ та електричне освтлення. У радянський час активнше всього реконструювався Хрещатик у перод з 1936-1941 рр. За цей вдрзок часу трамвайн рейки розбрали, прожджу частину заасфальтували, а по Хрещатику пустили бльш сучасний вид транспорту - тролейбус. По обидв сторони вулиц висадили дерева й встановили лхтар. У нижнх поверхах будинкв, як управляло, розмщалися магазини - х примщення були повнстю реконструйован й вдремонтован. Саме тод на Хрещатику з'явився Центральний унвермаг. В итог цих робт, Хрещатик перетворився в кращу вулицю Кива, на якй зосередилися адмнстративн установи, найкращ готел Кива, магазини, театри й кнотеатри.Найтрагчнший час для Хрещатика наста в роки Велико Втчизняно Вйни, если вибухають заряди, закладен НКВД. У итог цих вибухв пожеж центр Кива вигорв удобно повнстю. Вдразу ж псля звльнення Кива в 1943 роц, починаються вдбудовн роботи. В 1948 роц починаться втлення в життя генерального плану вдновлення Хрещатика, який був запропонований групою вдомих архтекторв. Згдно з проектом, Хрещатик повинен був перетворитися в широку колдунстраль. Саме тод одна сторона вулиц була пднята на 2 м, будинки вдсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. При забудов Хрещатика архтектори намагалися виграшно з'днати особливост архтектурних ансамблв з природним ландшафтом. На мсц зруйнованих дореволюцйних будинкв виросли будинки в стил "сталнського ампру", як дуже вдало вписалися в образ нового Хрещатика. Змн пддалася й головна площа Кива, яка сразу зветься майдан Незалежност.У ц дн кияни й гост м100 можуть неквапом прогулюватися по Хрещатику, здесь влаштовуються рзн змагання, вкторини, на Хрещатику проходить псенний турнр, який транслються в прямому ефр, "Караоке на майдан", часто можна почути мелод у виконанн волинки, кобзи, бандури. У теплу пору року можна вдпочити, присвши на одну з лав, у розташован вздовж Хрещатика, у тн каштанв.