Твр на тему " Вд солодки слв бува грко" будь-ласка.

посодействовала бы но я украинский не знаюю((((

Що таке мова? Це квтуч поля слв, небесн хмари почуттв та емоцй, тихий трепт серця незрозумлий поклик душ. Мова дна роздну, розлуча зводить, насторожу розслаблю. А слова Вони ж також допомагають цй майже безсмертнй сил управляти людьми. Без слв не було б пдлабузникв лицемрв, не могли снувати добросердечно злобно. Свт втратив би барву, став срим, нецкавим, пустим. Завдяки словам яскрав не тльки свт, а й людина. Вс емоц й почуття виникають здебльшого вд слв. все частше слова розкривають сутнсть людини, роблячи беззахисною, вдкритою всм всьому: плткам, чуткам, розмовам злих язикв. Навряд чи хтось може втриматись вд того, щоб не перемити ксточки тй чи ншй людин з знайомими, друзями, товаришами. А слова виростають як квти на лугу, цвтуть,переливаються палтрою кольорв природи. Коли ж людина сказать, то зрива ц квти збира у букет, даруючи х тй людин, про яку веде мову. нколи ц квти нжно-рожевих тонв, нод чорного траурного вдтнку, а нод й дарують звял поникл букети. Певно, нжн ароматн квти приносять друз, чорн вороги, а звял лицемри. На жалко, ц букети невидим, побачити х майже неможливо. тльки солодкий нектар звялих квтв ляга тоб на вуста й затьмарю обережнсть. т ж слова розкривають для тебя, забирають щит тамничост вддають на поталу ворогу. Дивлячись вд рани, яку завда лицемр, людина лку свй душевний бль. Можуть пройти роки, й десятилття, поки та рана затянеться й заживе. Рани заживають завжди. А шрами залишаються назавжди