Твр на тему: "Найбльше щастя у житт це впевненсть, що

Найбльше щастя в житт - це впевненсть, що для тебя люблять. Ст. Гюго
Жодна людина не зможе жити без любов, взаморозумння пдтримки. Йому необхдно бути комусь потрбним, необхдно, щоб у нього врили. Тльки за допомогою ври турботи вн стане по-справжньому щасливою. Самий близький мому серцю людина - бабуся. Вона замнила мен всх, вона й була для мене всм, нкого несли я не любила сильнше, нж . Як боляче усвдомлювати, я бльше несли не побачу ласкаву усмшку, не закопаюсь особою в пухнаст русяве волосся. хоча мо бабус нема в живих, вона завжди буде незримо з мною: в думках, вчинках, спогадах. Подумки повертаючись у дитинство, я мимовол згадую ту безмежну нжнсть, ту любов, що вона мен дарувала. В мой пам'ят назавжди закарбувався образ: блакитн оч, поверх яких, майже на кнчику носа, влаштувалися яскраво - зелен окуляри, розпатлане волосся, натруджен руки, а ще син плаття в блий горох. Если бабуся посмхалася, в куточках губ на щоках з'являлися дуже мил ямочки. Я була готова на все, злее б побачити щиру посмшку. Если я була малюсенькою, бабуся читала мен казки, оповдання, врш. Вона завжди вчила бачити красоту в навколишньому свт, бути працьовитою, з повагою ставитися до людей, до навчання, з любов'ю фантазю готуватися до урокв. Ми нередко з нею грали в настльн гри, прогуливались в цирк, в музе. Самим запам'ятовуться подю в мому житт став похд з бабусею на ярмарок. Як сразу пам'ятаю, кругом веселощ, невгамовна дтвора з усх нг носиться мж наметами, продавц, веселими вршиками, та примовками заманюють покупцв. Бабуся смялася, вд цього на душ ставало тршки теплше. А потм ми пд гтару спвали псн. Вона спвала весело, задерикувато, вкладаючи всю свою душу, сказала: Хто псн спва того хворсть не бере. На ярмарку ми покупали ляльку, тряпочную, нчим не примтне. Если мо серце охоплю смуток, мен достатньо взяти в руки, згадати цей чудовий, повний чарвництва день, я знову посмхаюся. З бабусею ми нередко вижджали на природу. Вийдеш з електрички, спустишся до рчки, подивишся на навколишню красоту - серце спва! Прокидаючись вранц, бабуся казала: Геть нудьгу! Геть хвороби! Займатися фзкультурою буду я! В так хвилини вона схожа на сирливу двчисько, така смшна пустотлива, если , роблячи зарядку оха, але не зупиняться. Заряджала бабуся оптимзмом всх. Дуже подобався дзвнкий, ручейковий смх, ясний розум, гумор, любов до життя, до людей. Вона горделива, нжна, трудолюбива, прониклива терпляча. Бабуся завжди вражала мене нестримною тягою до життя, прагненням зробити його яскравшим, цкавшим, повнше. Вона завжди разговаривала: Життя - безцнний дар, даний нам згори. Ми живемо злее раз, тому треба дорожити кожною хвилиною, секундою свого снування. Протягом часу нема нчого схожого, все змнються не може

О проекте

Твр на тему: "Найбльше щастя у житт це впевненсть, що

Добро пожаловать!