Прыродни багатства зоны лисостепу

Географчне положення. Лсостеп - це перехдна зона мж мшаними широколистими лсами та степом. Пвденна умовна межа естественно зони проходить по лн мст Котовськ Кровоград Кременчук Красноград Вовчанськ. Широка смуга лсостепу простягаться з пвденного заходу вд кордону з Молдовою на пвнчний схд до кордону з Росю, займаючи 25 % територ Украни. Чтких меж зона не ма, адже степов длянки вклинюються островами в лсову зону, а лси окремими масивами заходять у зону степв.

Рельф корисн копалини. Правобережна частина лсостепу лежить на височинах Подльськй Приднпровськй, а лвобережна на Приднпровськй низовин. Злее на крайньому сход зона виходить до вдрогв Середньорусько височини. Платоподбп поверхн на правобережних височинах чергуються з горбогр'ями. Частину Приднпровсько височини, що здйматься над Днпром на висоту бльш як 240 м, становлять Канвськ пылай. Окрани височин очень розчленован ярами та колодами. Такий самий рельф  на схилах Середньорусько височини та Полтавськй рвнин, що до не приляга. Загалом поверхня з заходу та слету нахилена до Днпра, абсолютн висоти зменшуються вд 380 м на Подльськй височин 230 м на Середньоруськй височин до 50 м бля русла Днпра.

Характерною особливстю кравиду майже вс територ висок прав сберегай рчок, сильно розчленован ярами, низьк лв береш з терасами. Заплави рчок низьк тераси нердко заболочен, вищ тераси зайнят полями населеними пт.

У границах лсостепу залягають поклади коричневого вуглля (Днпровський басейн], нафти природного газу (Днпровсько-Донецька нафтогазоносна область), природних будвельних матералв (гпс, вапняк, каолн, мергель, псок). У мсцях виходу на поверхню порд Укранського щита родовища мармуру, лабрадоритв, доломтв, графту, горючих сланцв, а в болотах  бурштину.

Клмат внуштршн води. Клмат у лсостеповй зон помрно континентальний. Його континентальнсть збльшуться у схдному напрямку. Середн показники температури счня змнюються вд 5 С на заход до 7 С на сход, липня вдповдно вд +18 С до +20 С. Кльксть опадв зменшуться з пвноч на пвдень вд 600 до 500 мм за рк. Майже стльки ж води  випаровуться, тому зволоження природно зони достатн. В окрем роки в лсостепу бувають посухи.

Рчкову мережу формують Днпро, Пвденний Буг, Днстер, Сверський Донець з притоками. Ус рчки мають долини з асиметричними берегами та повльн теч. У мсцях перетину твердих порд Укранського щита, де виходи грантв перегороджують русла Пвденного Бугу Грського Ткича, утворюються пороги.  Рчки мають змшане живлення, найбльш повноводн навесн та в червн. Судноплавним Днпро. У минул часи судноплавство було можливим на його лвих притоках, таких, як Сула, Псел, Ворскла. Але через знищення лсв у х долинах вони очень обмлли. Прав притоки Днпра Рось, Тясмин також маловодн.