Складть невеличку казку про черевики

1-го денька полетла зозуля води напитися до струмка. Прилта, а там двчинка плаче, бо черевички загубила. зозул шкода стало, дума, як допомогти дитин.

Полетла шукати. А якого ж розмру вони мають бути? поразмыслила зозуля, мабуть, так, як на мо лапки.

Пшла до павука, пошила швиденько нов черевички, у нього вдягнула полетла до двчинки. Але по дороз погубила х, бо виявилось, що вони тршки бльш за лапки. Заплакала зозуля. Шукала не знайшла, бо вони квтами стали.

Дивиться, де та двчинка, неясна така. А побачивши син квтки, стала х рвати. Дуже зрадла двчинка на душ й стало забавно та добре, навть забула про сво зло. Зрадла зозуля, закувала вд радост тай розповла й сторю про пошит павуком нов черевички, як перетворилися на син квти.

Отака була розумниця зозуля. Якби можна, то зор б з неба дстала, тльки б добре жилося усм людям.

З того часу, ранньо весни, на лсових галявинах, розцвтають квти, як в люд називаються зозулин черевички.