Художнй опис "Бджлка-невтомна трудвниця"

Так от,  хоч бджола малюсенька комаха, а все в нй влаштоване за потребами! Хоботок, щоб добувати з квтки нектар, медовий зобик резервуар, у якому бджола переносить нектар та воду, спецальн плетенки на заднх лапках, куди вона склада кульки з пилку. Навть вск для будвництва стльникв та молочко для годування личинок ця комаха виробля сама за допомогою власних залоз та органв.  

Для того,  щоб злетти, й не потрбно розбгатися вертикальний злт посадку вона робить миттво, а якщо треба, може в повтр й зависнути ( при цьому маха крильцями близько 250 разв за секунду). Ус ц складн маневри бджола нередко викону з вантажем (пилком та нектаром), що важить стльки ж, скльки вона сама. Навть сучасним вантажним лтакам таке не до снаги!

Це тльки здаться, що вс бджоли однаков. Проте пд час роботи х можна розрзнити. Бджола матка стежить за порядком народжу потомство. Трутн вдповдають за продовження роду, а робоч бджоли працюють прибиральницями, кулинарами, няньками, розвдниками, вонами

А чому бджола дзижчить? Вдомо, що у стан хвилювання вона робить до 500 змахв крильцями за секунду. Така швидка вбраця крилець у повтр й створю дзижчання  (що бльша частота змахв то звук тонший). А пдсилюють цей звук спецальн отвори дихальця, розташован по боках пд крильцями.  

Багато хто зна, який болючий укус бджлки, та куса вона не вд злост комаха так захищаться. Правда, цей захист варту й життя: нажимало, яке лишаться в тл ворога, висмикуться разом з нутрощами, вона гине.

Ц комахи справжн трудвниц: одна бджлка вдвду за денек до 4 тисяч квток, на кожнй з яких викону запилення своми шстьма лапками. Щоб виробити 500 грамв меду, робочй бджол потрбно 10 мльйонв разв злтати вд вулика до квтки й вспять. Лише одна хня смя запилю в день 40 60 млн. квток! Ця комаха може тягти вагу в 310 разв важчу за для себя. До реч, на Земл живе майже 20 тисяч рзних видв бджл. Нчогеньке розмаття!

Вс ми, звичайно ж, любимо поласувати медом. Добувати його люди навчились издавна, але ранше для цього потрбно було знищити весь рй. А укранець Петро ванович Прокопович першим у свт зробив вулик рамку для збору меду. Його винахд дав можливсть збирати мед, не знищуючи бджл. Було це на початку ХIХ столття в сел Митченки Чернгвсько област у 1814 роц. Оце прогрес!