Написать изложение к тексту Над рчкою лсом засинювалось небо: здалеку-предалеку,

Написать изложение к тексту


Над рчкою лсом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемнла вода в рчц, зашумли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали крильми то здесь, то там по лсових болтцях.

враз усе стихло. Стогн лсу подався дал й отдал вд угрожай. У високост сухо шелеснуло. Синьо спалахнула рчка. лс осяявся синьо. То хмара, чорна низька, пустила з себе першу стрлу-блискавицю. У надрах хмари зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а отдал голоснше й потужнше. раптом лс охнув вд жаху так по ньому вдарило згори.

Аж тод прокинувся в свому дупл сич-громовик. Прокинувся, заворушив крильми, видряпався з дупла пшов по глц сухого береста вгору та вгору, сонно поводячи сюди-туди головою. Дощ мив йому маленьк гостр вушка, спинку та крила лоскотав клинчик хвоста. Крапл води котилися по кривому дзьобов скапували вниз. Сич повв очима в один бк, у другий нде ан пташини, ан дрбно миш! й подумав спогорда й похмуро: "Боягузи!.. Жевжики!"

Блискавиц пролтали йому над самснькою головою, громами котилися по його спин й розбивались об не на громенята... Знову вродився втер, похитнув сича на кнчику глки, сич зареготав з нього... "Хохо-хо-хо-о-о-о!" А кгт ще глибше увгналися в дерево. Втер ще раз спробував похитнути птаха, але не похитнув подався дал. А сич дивився у спину втров та синьо-чорнй хмар й реготав... Йому ще й ще хотлося громв блискавиць, що жили у хмар, йому ще й ще хотлося дощово купел. Але здесь визирнуло молоденьке сонечко произнесло сичев: "Год! Зась!" Вн перестав реготати , вдчувши в глазах рзь, заплющився.

Вн так до дупла пшов по глц заплющений. Перед дуплом, на пороз сво хиж, сич струснув з для себя крапл дощу повльно, вайлувато побрався на постль з пр'я та сухого листя.