Скласти Розповдь про зиму

Установилась справжня зима. По льоду через рчку простяглася дорога. На шибках мороз намалював усе, що йому заманулося. на вулицях залг глибокий снг.

- Танюшка, ти одягайся як слд, - сказала бабуся, - тепер не лто.

принесла й з комори зимове пальто з хутряним комром в'язаний шерстяний платок. А через клька днв мати привезла Тан з м100 калош на валянки. Калош були новеньк, блискуч. Якщо проведеш по них пальцем, вони так заскриплять, так заспвають! А если Таня вийшла на вулицю, слди друкувалися на снгу, як пряники. Оленка помилувалася на Танни калош, навть рукой х помацала.

- Як нов! - произнесла вона.

Таня подивилася на Оленку, помыслила.

- Ну а хочеш, давай роздлимо? - произнесла вона. - Тоб одну галошу мен одну...

Оленка засмялася:

- А давай!

Але подивилася на сво валянки сказала:

- Та вона мен не влзе - дуже валянки велик. Он у их носи-то як!

Подружки пройшлися по вулиц: у що б пограти? Оленка произнесла:

- Пдемо на ставок, на льоду покатамося!

- На ставку-то добре, - произнесла Таня, - тльки там ополонку.

- Ну що ж?

- А мен бабуся не велла на ополонку ходити.

Оленка взглянула на Танину хату:

- Ваша хата он де, а ставок он де. Бабуся-то побачить, чи що?

Таня Оленка збгали на ставок, покаталися на льоду. А додому повернулися - бабус нчого не произнесли.

Але бабуся пшла на ставок за водою, повернулася каже:

- Тетянка! А ти все-таки знову до ополонки бгала?

Таня вылупила на бабусю оч:

- А як же ти, бабуся, побачила?

- Я для тебя не бачила, а от слди тво бачила, - произнесла бабуся. - У кого ж ще так нов калош ? Ох, не слухашся ти, Таня, бабусю!

Таня опустила оч, помовчала, поразмыслила, а потм сказала:

- Бабуся, я бльше не буду слухатись!