мн твз на тему люд скаже як зав039;яже

Те, яку велику роль вдгра слово у житт, люди зрозумли издавна. Це знайшло сво вдображення у фольклор, укранських прислв'ях приказках. Дуже влучними висловами наш люд вм охарактеризувати цлу гаму почуттв, що виникають у рзних життвих ситуацях, вд сплкування з тю чи ншою особою.

Народне прислв'я каже: слова ласкав, та думки лукав. Навть не потрбно надто напружувати уяву, щоб зрозумти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в оч сказать щось гарне, а справи робить поган. А про того, хто швидко орнтуться в обстановц, вм дати чтку вдповдь, сказано так: слова не позича або за словом до кишен не лзе.

нод ми говоримо щось зайве, а потм жалкумо про це. Знайдемо в народнй скарбничц вдгук на цей випадок. сну багато прислв'в з цього приводу: слово не стрла, а глибше ранить, слово не горобець, вилетить не пймаш.

Велика сила слова. В народ завжди поважали тих, у кого слова не розходяться з длом, хто вм дотримуватися даного слова. Народна мудрсть вчить не кидати слв на втер. Недаремно кажуть: Давши слово держись, а не давши крпись. й нша приказка: краще не обцяти, як слова не держати. А ще народна мудрсть да цнну пораду не розкидатися словами, бо по тому, як що ми говоримо, нш люди судять про наш розум. Адже, справд, краще промовчати, если нема що казати, бо слово србло, а мовчання золото.