10 слв з подовженням 10 слв з подвонням

Двi однаковi лiтери на письмi можуть позначати подовжений мякий приголосний або збiг однакових приголосних.

Збiг однакових приголосних виника:

За збiгу кiнцевих i початкових лiтер рiзних частин слова (морфем):
префiкса та кореня: ввiчливий, оббiгти
кореня та суфiкса: сонний
префiкса та префiкса: воззднання
суфiкса та суфiкса: письменник
основи дiслова минулого часу, що закiнчуться на -с i постфiкса -ся: пасся, трясся
частин складноскорочених слiв: спорттовари, вiйськкомат
У наголошених прикметникових суфiксах -енн- i -анн- (-янн-) переважно зi значенням збiльшення ознаки, пiдсилення, можливостi дi: здоровенний, нескiнченний.
Виняток: шалений, священик.
У словах Ганна, бовван, лляний, ссати, овва та похiдних.
ЗНО
Щоб не помилятися в написаннi прикметникiв та дiприкметникiв, слiд запамятати, що -нн- пишемо в суфiксах -енн- та -анн-, якщо на их пада наголос.
Наприклад: несказанний - несказаний, нездоланний - нездоланий, нездiйснeнний - нездiйснений.

Подовження - явище, притаманне укранськiй мовi (на вiдмiну вiд багатьох iнших).
Подовжуються приголоснi д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш, якщо вони стоять у позицi мiж голосними:

В iменниках середнього роду: знаряддя, знання.
Але в назвах малих iстот подовження нема.
Наприклад: гусеня, каченя, теля.
В орудному вiдмiнку однини iменникiв жiночого роду III вiдмiни перед -ю:
сiль - сiллю, зустрiч зустрiччю.
У прислiвниках перед я, ю:
зрання, навмання, спросоння, попiдвiконню, попiдтинню.
У словах Iлля, рiлля, стаття, суддя.
У дiсловах ллю, ллш, ллться тощо.
Подвон лтери треба писати в усх словах рядка:

гл(л/лл)я, зустр(ч/чч)ю, орли(н/нн)ий
р(л/лл)я, пдн(ж/жж)я, кам(н/нн)я
в(д/дд)ати, силе(н/нн)ий, глиня(н/нн)ий
ку(т/тт)я, сувере(н/нн)ий, узбере(ж/жж)я
ПеревритиПоясненняПоказати правильну вдповдь.Конспект даю тоб.