273*. Перепишть, видляючи потрбними роздловими знаками вставлен речення. 1. Там батько,

273*. Перепишть, видляючи потрбними роздловими знаками вставлен речення.

1. Там батько, плачучи з дтьми а ми мал були гол, не витерпв зло дол, умер на панщин. (Т. Шевченко.\ 2. А Ярема ужасно взглянуть по три, по чотири так кладе. (Т. Шевченко.)

3. А все-таки люблю, мою Украну широку, хоч я по й одинокий бо, бачте, пари не найшов аж до погибел дйшов. (Т. Шевченко.) 4. Я вийшов за садок глля обторкало мо плеч та шапку, полишивши на их бл пухнаст квтки з снгу, став дивитися на дорогу, котрою вхав позавчора до цього села. (Григр Тютюнник.) 5. Взагал Данилко за багато рокв приятелювання з пасчником помтив, що той не обожать бувальщин Я таке й без тебе знаю, надивився, а все наверта розмову на щось незвичайне, дивовижне, хоч воно й вигадане. (Григр Тютюнник.) 6. Незнайомий подививсь в глазах його щось тепле, чоловчне! на мене глянувг вн ласкаво. (П. Тичина.)