роль у житт укрансько родини чоловка-батька та про необхднсть дотримуватись

Батько" - слово, що його вимовлямо з повагою, любов'ю та нжнстю, усвдомлюючи його вдповдальну ролю в см' та вихованн дтей.

"Вся см'я вмст й душа на мсц". Так твердить тисячолтня народня мудрсть, котру важко заперечити, беручи до уваги все бачене, прочитане, розказане чи стверджене. А см'я у вужчому розумнн - це батько, мати дти, як живуть разом. Крм того, з давнх давен у кожному суспльств - це первсний осередок багатьох людських вдносин - духовних, моральних, господарських, психологчних, естетичних , звичайно, виховних, якого гараздом, ладом порядком завжди турбувався батько.

Батько був тим, який прикладом свого обов'язку, вдповдальности, зрозумння, терпеливости та пошани вирядив свох дтей у життву мандрвку сильними, непохитними у свох переконаннях особистостями. Все це здйснено, если батько займав в см' сво належне мсце - голови родини, що разом у злагод з матрю создавали оте первсне в суспльств родинне вогнище, котре стало пдвалиною роду, племени, народу суспльства. Вд початкв снування батько був головою см', приятелем приятелем матер та опкуном-постачальником дтей. В укранському люд батько завжди займав первсне мсце в родин. Вн був оборонцем заступником перед всякими негараздами. На приклад батька, його розумних ршень, порад праддних звичав, у спвпрац з матр'ю, виховувались дти. У наш сьогодншнй бурхливий час нам приходиться бути свдками того, що важливе становище роля батька почина заникати, а з тим втрачаються дуже цнн не тльки виховн, але й моральн елементи в см'. 100мо очевидцями занепаду родини, котра з втратою провдно рол батька губить сво тверд основи та позбуваться моральних вартостей, а це в першу чергу неативно вдбиваться на дтях дуже часто призводить до трагчних наслдкв. Батько, котрий завжди був охоронцем смейних пдвалин, залиша родину, а та в свою чергу втрача стабльнсть утворються розлад, валяться стни родинного затишку й утворються хаос, який важко привести до будь-якого обычного стану.

Численн дослдження свдчать, що батьки, як брабли свох дтей на руки вдразу псля х народження, надал частше граються з ними та бльше пклуються про них. Ця нова для чоловка роль турботливого батька сприятливо позначаться на розвиток немовляти та загальнй атмосфер родинного життя.

За плодами 1-го дослдження немовлята, у чиму вихованн активну участь брали батьки (татус), отримали вищ оцнки за тестами моторного й розумового розвитку, нж т, ким опкувалися переважно мами. нше дослдження довело, що так малюки виростають бльш чуйними у соцальному план, мж чоловком дружиною виника менше суперечок, спостергаться днсть цлей злагода у прийнятт ршень. (Оцнюючи ц дан, слд зауважити, що батьки, як з перших днв прагнуть брати активну участь у сплкуванн з своми дтьми, моврно, й за ншими параметрами вдрзняються вд тих, хто не намагаться встановити рзн контакти з дитиною).

У будь-якому випадку, ставлення батькв до немовлят дуже вдрзняться вд ставлення матерв. Як правило, батьки граються з дтьми, тод як матер, зазвичай, купають, сповивають годують х. Навть пклуючись про дитину, батьки збергають грову манеру. Крм того, стиль гри у батька й матер дуже вдрзняться. Батьки схильн гратися енергйнше: вони пдкидають малят у повтря, рухають хнми руками й ногами, гойдають х на колн. Матер ж поводяться з дтьми обережнше, нжно розмовляють, наслдуючи хн агукання, тощо. З раннььго вку малята, дивлячись на батька, тягнуться до нього, очкуючи задоволення, мовляв, якщо татко здесь, будемо гратися.

Батьки, у яких виникли мцн емоцйн звязки з немовлятами, чуйн до потреб та нтересв свох дтей в майбутньому та мають на их бльший вплив. Дти частше дослухаються до хньо думки наслдують х.

Роль батька у виховному процес звичайно обмежувалася в укранцв функцю покарання. Виступаючи дисциплнуючим вектором виховання, годувальник-батько сприйматься дитиною значною мрою вдчужено. Дитина мусить, скоряючись сил, слухатися, але внутршньо протесту, прагне вирватися з-пд батьквсько влади. Постать батька асоцються з владою, причому з владою як джерелом насильства. У дорослому вц людина на пдсвдомому рвн репродуку негативн настанови, як сформувалися у дитинств