Твр на тему "Мо побажання майбутнм укранцям".

Кожна людина хоча б раз у житт замислювалася над тим, що на не чека. Кажуть, що заглядати у майбутн означа спокушати долю, але чи так це? вдмннсть мж пустопорожнми мрями та ретельно виплеканими планами, як допоможуть здйснити ц сам мр. Але чи не марна це справа будувати плани, не знаючи, здйсняться вони чи н? Мабуть-таки не марна, тому що жодн блага не можуть впасти просто з неба, вони обов'язково стають результатом довго та наполегливо прац, яка, у свою чергу, результатом мркувань та плдних роздумв.
Сплановане життя це не утонуля. Жити вдповдно до свох планв не означа механчно снувати як бот, це означать поступово, крок за кроком йти до здйснення свох бажань.
Звичайно, будь-хто хотв би жити за таким принципом: побажав здйснилося. Щоправда, сну серйозна небезпека: людина не цну просто здобич не може повною мрою оцнити те, що отримала без зусиль.
Але про таке здйснення бажань не варто навть говорити, тому що це все одно неможливо. До того ж, потрбно бути обережним з своми бажаннями, тому що вони можуть здйснитися.
Тож кращий варант це спочатку чтко окреслити перелк бажаного, а потм намагатися втлювати власними зусиллями, на ходу коректуючи його вдповдно до вимог реального свту та нових власних потреб, бо людин притаманно постйно змнюватись та перебувати у рус (звсно, наслдком змна наших проритетв, нод дуже непередбачувана).