Основн управляла вимови укрансько вимови

Основними нормами укрансько мови  вимови так:

1. Пд наголосом ус голосн звуки укрансько мови виголошуються чтко, виразно, вдповдно до написання, наприклад: буря [бУр'а], закон [закон], макет [макет], людина [л'удина], лямка [л'амка].

2. Голосн [а], [у], [] в ненаголошенй позиц вимовляються повнозначно ясно, вдповдно до написання: валюта [вал ута], твору [твору], розмр [розм р].

3. Ненаголошен [е], [и] нередко у вимов взамно зближуються вимовляються як [еи] або [ие], наприклад: реквзит [реикв'зит], пдпис [п'дпиес], цензура [цеинзура], викладач [виекладач], клавесинний [кла-веисин:ий].

4. Ненаголошений [о] здебльшого вимовляться виразно чтко, вн несли не наближаться до [а], як це властиво росйськй мов: охорона [охорона], польоти [пол'оти], сторн [стор' н]. У позиц перед наголошеним складом з [у] ненаголошений [о] нередко вимовляться як [оу]: костюмчик [коус'тум], полуда [поулуда].

5. Дзвнк приголосн перед глухими та в кнц слв вимовляються дзвнко: хлб [хл'б], досвд [досв'д], сторож [охранник], мороз [мороз], об'зд [обй зд], книга [книжка], рдко [р'дко], могти [могти]. Змна приголосних на глух у цих позицях, поширена в деяких укранських говорах (а також властива росйськй мов), порушенням орфоепчних норм укрансько лтературно мови.

В окремих випадках перед глухими приголосними дзвнкий [г] вимовляться як [х]: нгтик [нутиек], кгтя [кухт'а].