Уроки Печорна: Чи актуальн вони сьогодн?

Я вважаю, якщо хочеш просто почитати й не думати про прочитане, то треба брати сучасну лтературу накштал . Карпи, К. Вльмонт тощо. Якщо ж хочеться поринути в захоплив под, зустртися з непересчними особистостями, то варто читати серйозну лтературу, яка переврена часом. Отже, сразу мова пде про представника тако лтератури. Якщо точнше, то про роман М. Лермонтова Герой нашого часу.



Будь-який визнаний у свт твр ма нести в соб якусь роль, давати уроки життя сучасному поколнню. У цьому роман учителем головний герой Григорй Олександрович Пчорн.
У цьому твор на розсуд читача представлено деклька моментв з життя звичайно людини тридцятих рокв дев*ятнадцятого столття. Мабуть, одню з найтрагчнших ситуац вдносини мж Пчорним та Грушницьким. Потягом частини Княжна Мер ми бачимо, як Григорй вправно здира з Грушницького образ трагка, скромно та порядно людини. Нащо ж вн це робить? Невже тльки для того, аби виставити посмховиськом людину? Н. Мета головного героя зовсм нша. За свою природою вн людиною вдкритою, живою та енергйною. Саме тому й хоче юнак пробудити так ж якост в нших. Будучи людиною справжньою, без масок та театральних костюмв, вн хоче, аби нш були так сам. Звсно, це не можливо, але чого ви хочете вд романтика! Безперечно, так поривання гдн хвали, якби не методи, якими герой користувався. Вони були аж няк не гуманними. Хлопець часто переходив границу мж добросердечном та злобном, вн мняв х мсцями, користуючись тльки власними переконаннями. От виходить, що Пчорн утручаться в чуж дол, руйну х. Размышляю, зрозумло, що так робити не варто, але сама сутнсть де та благороднсть намрв варт наслдування.
Хоча, т страждання, як терплять його жертви, варт того досвду, який вони отримали. Мер, наприклад, у психологчному та искреннему сенс стала набагато вище за свох однолток, контрабандист з Таман Янко та благовидна русалка отримали шанс по-новенькому влаштували сво життя. Щодо нших мен важко сказати, бо Грушницький та Бела мертв. Щодо першого, я вважаю, надто велико втрати суспльство не вдчуло, бо таких псевдо-нтелегентв на той час було чимало. А Бела здесь Пчорн дйсно винен й нщо не може виправдати його стосовно смерт тако чисто янгольсько душ.
з усього вищесказаного можна зробити висновок, що Г.О. Пчорн непересчна особистсть з високими цлями. Проте його власне викривлене я псу та перенакшу вс благородн намр та вчинки.
Уроки, як пан Пчорн да нам, завжди були та будуть актуальними. У кожному столтт знайдуться подбн люди, що наче роблять добре, але щось заважа цьому добру бути по-справжньому добрим. Таким людям варто допомагати. Нколи не варто х засуджувати, бо з Пчорих вони можуть перетворитися на Грушницьких  яких не так вже й просто спекатися.