Допоможть будь-ласка написати твр на тему захд сонця на мор =)

Допоможть будь-ласка написати твр на тему захд сонця на мор =)

Задать свой вопрос
2 ответа
Напиши щось. Якщо ти колись була на мор пд заходом сонця, то неодмнно зможеш щось написати.
Евгения Леохновская
Мен просто потрбно описати захд сонця але я незнаю як ширше його описати у мене виходить дуже маленький твр
Цього лiта я вiдпочивав у дитячому оздоровчому таборi на березi Чорного моря у м. впаторi. 
Скiльки вражень я привiз iз цього чудового мiста! Не вистачило б цiлого зошита, щоб описати чарiвне море, гарячий цiлющий пiсок, нових друзiв, наш увеселений вiдпочинок. 

Але одне враження було найяскравiшим. Спробую розповiсти вам про нього. А було це так. 
Щовечора в таборi демонструвався якийсь дитячий фiльм i гримiла навкруги дискотека. Кожен обирав заняття до душi. А 1-го вечора вихователька сказала: "Дiти, ви майже всi живете в мiстах i не дуже нередко спiлкутесь iз природою. Отже, сьогоднi у нас подорож у природу. Ми спробумо побачити захiд сонця на морi". 

Ми вийшли з табору веселою галасливою юрбою. Та, наближаючись до моря, поволi притихали, заспокоювались, мимоволi вiдчуваючи, як завмирало, заспокоювалось все навкруги. Вже не чути було щебету пташок, не шелестiв вiтер у кронах дерев, а найдивнiшим було те, що не чутно було гулу моря. Щоранку воно зустрiчало нас шурхотом хвиль i плескотом води. А сразу навкруги панувала тиша, яка змусила замовк-нути i нас. Нарештi з-за дерев i кущiв, показалось море. Воно й насправдi було тихим i лагiдним i, здавалось, що то якийсь велетенський звiр вмощувався на вiдпочинок, поволi затихаючи i засинаючи. 
А до моря, майже торкаючись його, посилаючи на поверхню води сяючу, грайливу прощальну дорiжку, опускалось червоне втомлене сонце. 

Як гарно було! Сонце поволi ховалось у море, поринаючи у його глибочiнь, занурюючись у ласкаву прохолодну воду, зливаючись iз морем, нiби хотiло умитись, трохи охолонути перед сном. Ось блиснув останнiй промiнчик, але темрява не охопила виднокiл. Нiби змiнюючи на посту сонце, на небi вже висiв не помiчений нами доти величезний срiблястий мiсяць. А замiсть золото сонячно дорiжки срiблилась на поверхнi моря, поблискувала сяйвом, мiсячна дорiжка. 

Це величне видовище зачарувало нас, примусило замислитись. Нiхто не промовив нi слова, нiби боялись розплескати переповнюючi душу почуття. Повертались мовчазнi, сповненi вдячностi за незабутн враження. I тодi я зрозумiв, що спiлкування з природою наповню людину благом i нiжнiстю, щастям i милосердям, любов'ю до всього живого.
, оставишь ответ?
Имя:*
E-Mail:


Добро пожаловать!

Для того чтобы стать полноценным пользователем нашего портала, вам необходимо пройти регистрацию.
Зарегистрироваться
Создайте собственную учетную запить!

Пройти регистрацию
Авторизоваться
Уже зарегистрированны? А ну-ка живо авторизуйтесь!

Войти на сайт