скласти казку про прислвник та його роль у мовленн

1-го разу розчарувався у соб прислвник. Тай каже:
-- Чому я такий нудний, бо ж незамнний. Прикметник, дслова, менники- вс за чимось змнюються.
       Ось вн дурненький пшов з крани "Знань". Мешканц прокинулись. а прислвника не слду не духу.  ось вони почали говорити, запитувати один 1-го, але виходило не так як ранше. пшли його шукати знайшли сидить сам у пол беззахисний, сумний, розгнваний. от вони кажуть:
-- Вибач нас, без для тебя нам дуже тягостно було без для тебя ми не могли говорити!
-- Справд, ну добре, я вас вибачаю.
 по сей день вони живуть умиротворенно щасливо!