Допис у газету дискусйного нраву. На тему: Який ма бути справжнй

Перший теракт, про який я памятаю, це11 вересня 2001 року. Мен було десь 8 рокв. На екран телевзора на чорному фон писали прзвища загиблих.Я не зрозумла, навщо яксь люди пдрвали будинки з сотнями безцнних люл ських життв. Не розумю сразу. Мабуть, нколи не зможу осягнути цього, бо несли не могла зрозумти будь-якого злочину.

Перше вересня 2004 року, Беслан. Я дивилась на обличчя людей не могли стримати слз. За що? За що цьому народу таке випробування? злее одне питання висло у повтр: хба можна назвати людьми тих стот, що сколи цей страшенний злочин?!

Тероризм це небезпечна хвороба людства.

Тероризм це явище, якого людство, мабуть, несли не позбудеться.

Тероризм це дощ. Ми не можемо його зупинити. Чи все ж таки можемо? Адже ми з вами люди! Люди, а не бездушн стоти, що за кусень хлба продають зраджують. Адже ми Люди цивлзован, розумн. То як же ми можемо чинити таке? Як ми можемо втрачати власне обличчя?

Заради всх, хто живе на земл, днаймося! Не дамо пролитися дитячим сльозам, захистимо самих для себя свох рдних!!! тод емблемою всього свту станс Сонце веселе й лагденьке, а не попл вд згорлих осель. Бережмо мир!