докладний переказ художнього тексту розповдного характеру з елементами роздуму Рудий Тимко

1-го разу Павлик бачив, як Рудий зустрчав свою маму на трамвайнй зупинц. Тимко, - отой зухвалий злий забяка, - пригортався до матер, як зовсм малюсенький хлопчисько, нжно, сумно шепотв: Мамочко, рдненька! Приходь швидше! Я так скучив за тобою! Як здивувався тод Павлик!

Виходить, Рудий не такий теснее й поганий. А добрий лагдний. Тльки дуже гордий самолюбний. зацькований, як вовченя. Адже ж вони нколи не сказали йому добросердечного слова. Навть если вн не зачпав х. Тльки гнали йогов д себе, тльки дражнилися кепкували з нього. Важко тепер зясувати, хто перший почав хто бльше винен. Але так склалося, вже пзно про це говорити.

Светло одне: Рудому вже тягостно. Йому набагато грше, нж м. Бо вн один.

Ще зовсм не так давно, пвгодини тому, Павлик свирепо ненавидв Рудою боявся. А тепер вони разом лпили снговика промовляв: От хлопц будуть здивован, от радтимуть