Твр на тему Любть землю,любть працю на земл)Допоможть))

Любть землю, любть працю на земл 

З давнх давен наших пращурв годувала земля. Тому люди завжди ставитися з повагою до земл-годувальниц, обожали . Багато укранських традицй свят тсно пов'язано з землею та роботою на земл. Це - частина нашо культури, нашо спадщини. Оранка, посвна, жнива з прадавнх часв йдуть одно за ншим у вчном кол, якому нема кнця.  

Труд на земл завжди був дуже тягостным, але почесним. Саме труд хлборобв усх годував, якщо не родив хлб, починалося лихо. Тому у народнй пам'ят праця на земл завжди сприймалася як вкрай важлива. 

Навть тепер, коли на село прийшла сучасна технка, земля - не просто засб виробництва. Якщо не любити землю, ставитися до не суто утилтарно, то вона може перестати родити. Щоб земля добре родила, треба любити пклуватися про не, як це робили наш пращури. Тим, для кого вона  залишаться годувальницею, земля неодмнно вддячить добрим врожам. 

Рдною для нас земля, де ми народилися. Цю землю не вибирають, як не вибирають батькв. Це скарби, дарован Всевышним. Я не розумю людей, як кидають свою батьквщину шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рдна крана потребу хньо любов, прац, вдданост. Любов до батьквщини називають патротизмом. Це дуже сильне почуття, яке да людин можливсть витримати складн випробування, перетерпти лихолття, зробити подвиг в мя свого народу.
Чому, сказати, й сам не знаю,Стежина в рднм кра...Наша земля Украна. Любити це означать кожним свом вчинком, кожним помислом врно служити й. Малюсенько говорити, що ти патрот, треба бути патротом.
Для когось- це вулиця, де пройшло дитинство, для когось- большой двр, де вечорами звучала гтара мелодйний глас спвав про перше кохання, для когось- це звичайна сльська хата з кущем калини пд вкном, з чорнобривцями, як посяла мать, з рушниками в кутку над видами.
Мй образ рдно землРдна земля дорога для нас тим, що жили тут наш праотцы горд волелюбн, як не вддали свй край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кровю свою, свом життям захистили його, передали нам у спадок як дорогоцнний скарб, зберегли для нас рдна мова спвучий, неповторний чарвний.
такими задушевними рядками висловив поет-псняр Андрй Малишко глибоке синвське почуття любов до сво земл, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, псню, мову...У кожного вони сво, неповторн, але однаково дорог. Рдна земля наша мала батьквщина, де ми вперше почули мамину колискову, пзнали перш радост перш сльози, перш перемоги поразки...