твр-роздум на тему чи можемо ми прожити без хлба

Теплий, духмяний з хрумкою скоринкою Заплющуш оч й апетитн рисунки плинуть в уяв. Одразу хочеться скуштувати цей дар - свжий хлб. щось просте, але в той час дивовижне в ньому. Ми навть не замислюмося над тим, що бльшсть людей життя свого не уявляють без хлба.

З давнх давен у нашй словянськй культур ми можемо спостергати культ хлбу. Це загалом повязано з тим, що словяни завжди були хлборобами. Праця на земл, багат природн ресурси робили хлб не просто одним з основних продуктв споживання, а й эмблемой само сут словянських племен. Мабуть тому, генетично ми сприймамо хлб з повагою та захопленням.

Вирощувати хлб - це складна та поважна бота. Починаючи з вирощування пшениц на полях, обробки, вироблення борошна до безпосередньо випкання хлбу, докладаться дуже багато зусиль, щоб врешт решт ми зранку кожного денька мали змогу купити ароматний хлб соб до снданку.

Сьогодн набира обертв тенденця, если люди вдмовляються вд вживання хлбу, мотивуючи це тим, що насправд вн не таким корисним, як вважають вчен. Надмрн калор, погана засвоювансть органзмом - це далеко не увесь перечень претензй до хлбу. З цього приводу можна багато сперечатися. Авжеж, кожен робить свй вибр, що саме вважати корисним, або шкдливим.

Та на мою думку, ус сумнви та новомодн заяви спецалств моментально тануть та розчиняються в аромат свжого, щойно спеченого хлба. Перед очима одразу постають широкий та безкра лан з пшеницею. Ти не просто си хлб,ти нби згадуш ус сво попередн поколння, що жили та працювали на цй земл. хлб то не просто продукт щоденного вживання, а знак нацонально памят, та часточка нашо сторично культури.