Казка про бджлку.Дуже дякую.

На залитй сонцем галявин, серед яскравих ароматних квтв лтала маленька бджлка. До не пдлетла муха:
- Добре тоб, ти цлий денек проводиш серед гарних квтв, насолоджуючись х ароматом. А ось я тльки на смтнику лскрываю, нчого примного в житт не бачу.
Бджлц стало шкода муху.
- Полетли з мною! Я покажу тоб вс радощ бджолиного життя! - посмхнулася бджола .
- Полетли ! - радсно вдповла муха.
вдвох вони зникли у весняному буянн кольорв. Пролтав цлий денек , бджлка муха сли на листочок вдпочити .
- Ну як тоб, муха, сподобалось? Тепер ти, напевно, ще бльше хочеш бути такою, як ми.
Муха насупилась вдповла:
- Знаш , бджлко , лтати серед квтв цкаво примно , але якось занадто важко збирати пилок вдносити його у вулик, - зтхнувши , вдповла муха. - Полечу-но я краще на свй смтник. Хоч там жахливий сморд , проте трудитися не треба.
Бджлка дивилася вслд мус, яка вдлтала все отдал, мыслила : Краще я буду працювати , зате вулику користь буде, не на смтнику життя проведу.