скласти казку снгове мстечко

В одному королвств було снгове мстечко "Снжниця". Син безкра небо було заповнене почуттям радост та над у свтле майбутн. В цьому летла малесенька снжинка. Вона така тендтна, така беззахисна. Втерець пдносить то в один, то в нший бк. Вона танцю у повтр, а перед самою землею вона зриваться з новою мощью, нби зна, що це в останн. знов втер закружив , вона, безсила, спустилася мен на долоню. вмить зникнула. Може вона злякалася чогось? На мсц залишилася лише сльоза. Можливо, снг це вс сльози, як ми так старанно ховали довгий час вд стороннх глаз? А ось злетла ще снжинка. До не придналася ще одна. Вони так идентичен водночас так нескнченно рзн. Танцюючи, вони нби розмовляють. Чи-то мен вже здаться? Н, вони розмовляють, безперечно розмовляють З цими думками Катруся поверталас я додому по першому зимовому снгу. Вона була настльки збентежена частью цих двох снжинок, що вона не змогла перестати думати про их ще довгий час. Вноч й примарилося. Маленька снжинка вперше побачила сонячне свтло: чому вс вважають, що свтло страшне? Ховаються вд нього? Невже це так? А на перший погляд воно таке лагденьке, таке нжне! Н! Не врю! Не може цього бути! мркування порушила стара снжинка. Потроху сутен рожево-бле небо ста попелястим, а згодом мрачно-синм. На вулицях вимикають лхтар. в х лимонно-жовтм свтл танцюють снжинки. Вони кружляють, блищать мяко лягають вже на блу землю. Зручно влаштувавшись у теплй квартир на пдвконн, я дивлюся на випадкових перехожих. Навколо ж вдбуваться дивне дйство перетворення цлого м100 на казкове снгове мстечко. Як примно вдчувати на обличч холодок вд снгу, чути як вн тане, сидти споглядати за снговими чудесами з вкна. Виника бажання намалювати картину того, що я бачу або сфотографувати. Адже кожного разу все вигляда по-накшому. Мс то готуться до Нового року, все блищить вд рзнокольорових грлянд. Люди купують подарунки. Вс готуться до чарвно ноч.