твр-мнатюра Хто для мене взрцем !

У мому вц слд мати взрець для наслдування. Це свордний компас, за яким можна спрямовувати свй життвий шлях, здйснювати свй життвий вибр. Я багато размышляв над цим, нарешт знайшов ту людину, яку хотв би наслдувати. Григорй Савич Сковорода був не просто видатним науковцем, письменником, релгйним дячем. Клька десятилть XVIII столття я б хотв назвати добою Григоря Сковороди. До творв Григоря Савича належать численн байки, флософськ роботи, пдручники з етики тощо. Але найголовншим, на мй погляд, твором ц людини було, власне, життя.З молодост й до останнх днв Сковороду цкавила неувязка щастя. Сам вн формулював це питання приблизно так: як окрема людина може досягти свого власного щастя? Сковорода шукав виршення ц проблеми в царин морал релг. Мен дуже подобаться те, що флософ шукав вдповд не в книгах не поринаючи в безодню роздумв. Його життвий шлях був сповнений зустрчей з людьми. Сковорода аж няк не вважав для себя розумншим за нших, тому радо вступав у суперечки. Згадамо: У суперечц народжуться стина. Саме за це вн отримав прзвисько укранський Сократ.Григорй Савич, вже будучи досвдченим ученим, чимало подорожував Украною кранами Захдно вропи. Усюди вн разумв знайти т знання, яких, як йому здавалося, у нього замало. У мене виклика захоплення це вмння вчитися, вмння дивуватися свтов. Сковорода бачив у людях притаманн м вади, але завжди вважав людину створнням, гдним Божого задуму.Ниншнй свт зробився дещо старшим.