твр оповдання михайлик свт дорослих за гуси -лебед летять

Ось прочитана повсть. Мен вона сподобалась, бо в нй розповдаться про людей, як прагнули здобути освту, особливо дтей, що тягнулися до навчання. У повст розповдаться про дитинство самого письменника. Хто ж вн, цей Михайлик? Це простий, сльський хлопчик, син бднякв. Вн дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дйти свом розумом, а багато чого довдатися вд дорослих. Наслухавшись казок, легенд розповдей свого дда Дем'яна та улюблено бабус, Михайлик сприйма свт, як казку. Вн обожать зор у високому неб, запах жита в пол рзних травок у лс. Обожать слухати переплку в жит стук дятла на старй груш. Вн чуйно прислухаться до бентежних звукв гусей-лебедв у високому неб. Михайлик романтична натура. А який радий Михайлик приходов лта! Це ж найкраща пора в житт дитини. Вн уявля лто як щось живе, як стоту: "Лто-лтечко тихо з полв зайшло в село, постояло бля кожного тину, городку, та й взялося до свого длечка, щоб усе росло, родило". Большой вплив на Михайлика малюсенька мати, яку вн дуже любив, до мови яко весь час прислухався. Мати рднилася з природою: вона дослухалася до неба, до земл, до схлипування роси. Увага до всього добросердечного, прекрасного перейшла Михайликов вд матер. Тому вн теж, як свята, очкував того денька, если грм розморожу ск у деревах чи если не зллям, а хлбом почина пахнути жито. Михайлик пдрс. Вн дедал бльше прилучаться до роботи в господарств, у всьому допомага батькам. скльки в нього гордост! Хоч як не хочеться йому поспати рано-вранц, але вста, если його будить мати пасти коняку Обмнну. Михайлик зна, що це його обов'язок. Я ще помыслила, що я не така. Треба й мен виправлятись. Мене дуже вразив випадок, коли Михайлик хотв йти поковзатись на ковзанц. Аж тут назустрч батько, наказу везти до млина мшок гречки. Хлопчик верта додому, запрягаться в санчата везе мшок до втряка. стльки здесь виявилось поваги до батька, слухняност. Хоч нколи бува, що Михайлик не послухаться. Але це тльки тод, коли зна, що це якась дрбничка, що прикрощв батьков чи мам вн цим не завдасть. А як хотлося Михайликов стати справжнм женцем! Вн чека ц урочисто хвилини з нетерпнням. Ось мати розгорнула дозволила Михайлику взяти серп починати жати. Мен сподобалось, що батьки, за народним звичам, радять хлопчику поглянути на схд сонця почати "на щастя". Михайлик хвилються, його аж в жар кида. Але похвала батькв пдбадьорю його, вн теснее вльнше оруду серпом. Хлопчик працю старанно, напружено, але втоми не вдчува! А коли тато вправно зв'язав снп, нажатий Михайликом, поставив його "гузирем на стерню", то це була найурочистша хвилина в житт хлопчика. Михайлик був гордий з того, що вн вливаться в лави дорослих трударв: " замечательно-замечательно йти мен мж житами до жита. Що не кажть, а вже накше почуваш себе, если сташ женцем!" От де по-справжньому вдчуваться повага до хлборобсько прац, до народних звичав. Влтку Михайлик теж допомага батькам у господарств. Вн пасе коняку, громадить сно. Про сво успхи хлопець розповда вчительц Наст Василвн. Йому примно, що вчителька його выхвалять. У Михайлика добре та вдкрите серце. Вн любить криву качку з перебитим крилом, собаку Рябка, стару коняку Обмнну. Всх вн вважа за свох друзв. А коли дзнаться, що тато хоче продати Обмнну, то йому на душ 100 так важко. Михайликов шкода розлучатися з конякою. Вн звик до не, полюбив, тому й не почивав цлу нч. А вранц пдхопився, щоб востанн напоти . Вн так зворушливо прощаться з конячкою! Тому можна виправдати Михайлика за те, що вн просив за не так багато навмисно давав Обмннй таку негативну характеристику, коли продавав . Та як не боляче було Михайликов розлучатися з Обмнною, але довелось. Мене вразила глибина душ хлопчика. Я навть помыслила, що хотла б мати такового друга. Вн чесний правдивий хлопчик. Михайлик тягнеться до книги. Вн перечитав ус книги, як були в хат-читальн. А если дядько Себастян записав його до найбльшо бблотеки в Майдан-Трептвському, то Михайлик аж засяяв з радощв. Це було найщаслившою подю в його житт. Михайлик талановитий хлопець. Ще в школ вн береться писати п'си. Спочатку Михайлик багато х перечитав, а потм сам захотв написати. Михайлик справжнй товариш. Найкращим ином для нього Люба. Мж Любою та Михайликом так свтл, чист дитяч вдносини. хня дружба щира. Михайлик разум дорожити цю дружбою. Вн несли не образить Люби, не дасть скривдити, захистить вд нападника. Вн правдивий хлопчик, глибоко шану батькв, поважа старших. Михайлик вдячний батькам, що вони навчили його всього хорошого. Завдяки батькам вн не цураться няко роботи: вм рубати дрова, боронувати, за плугом ходити, молотити на жорнах, працювати на город.