Твр розповдь про подю з власного життя

Одн травнево суботи ми з однокласниками збрались ти до лсу. Плани мали грандозн: зварити кашу, насмажити шашликв, а ще награтись набгатись досхочу. Аж ось нарешт вс збралися. Переврили, чи все брали, хутко рушили. Сонячне промння пестило нас, згрваючи теснее по-справжньому. Незрвнянн аромати дарувала яскрава травнева зелень. Зупинившись на улюбленому мсц, ми звично швидко розвели вогонь, а незабаром запах польово каш уже розносився по галявин. Посмакувавши кашею, хлопц побгли грати у волейбол, за ними попрямували й двчата. Чаклувати над шашликом залишився злее Андрй большой знавець любитель ц справи. Гра була чудовою, Максим навть роззувся аби легше було бгати. Ось здесь сталася бда. Побгши в кущ за мячем, Максим наступив на уламок скла. Хлопець скрикнув вд пекучого болю, а за мить уся шкарпетка була в кров. Першою отямилася Марйка. Вона завжди брала з собою лки першо необхдност. Швидко обливши рану перекисом водню, туго затягла бинтом. Першу допомогу було надано, тепер необхдно було термново повертатись у м100. Друз обережно посадили Максима на велосипед доправили до лкарн. Провдувати однокашника прийшли всм гуртом. назавжди запамятали сумний урок, що бгати без взуття не можна, а тим бльше бити й розкидати скло!

О проекте

Твр розповдь про подю з власного життя

Добро пожаловать!