твр-розповдь на основ побачиного

Лто. Скльки див воно дару: подорож, вдпочинок, екскурс у мальовнич куточки нашо крани. Звсно, кожна дитина чека лта, бо воно приносить канкули. Три мсяц так багато радостного часу. Скльки рзних пригод трапляться, скльки вражень!
Я хочу розповсти про випадок, який стався минулого року на мор. Щоправда, не з мною.
Героня мого оповдання Марчка, десятирчна двчинка, красива блявка з голубими оченятами.
1-го довгоочкуваного денька двчинка разом з см'ю сла в потяг помчала-полетла назустрч морю.
Марчка несли ранше не бачила цього синього чуда: раптом перед очима постала блакитна далеч, аж до самого обрю. Морська гладнь виблискувала на сонц мрадами скорок.
Мамо, яке море безмежне привтне. Я йду з ним привтаюсь ближче, впевнено сказала Марчка.
  Обережно, дитино. Воно дйсно гарне, але може бути небезпечне.
  Ну що ти, мамо! Хба я маленька! махнула рукою двчинка , не слухаючи останнх слв матус, помчала у воду. Марчка не зрозумла, чому мать так каже. Вона хлюпалась у водичц, потешалась, не помчаючи, як вдходить все дал вд берега. Та ось одна велика пниста хвиля накрила дитину. Мить Марчка опинилась пд водою. Що було отдал вона не пам'ята.
Двчинка розплющила оч побачила бля себе переляканих батькв двох високих чоловкв у рятувальних жилетах. Вони лагдно посмхнулись сказали:
  Так, море гарне добре, але обережним бути не завадить.
  Спасиб для вас, ледве промовила Марчка. , притулившись до мами, зарыдала...