текст з дприкметниками

Поширений у нашому кра оспваний в люд барвнок здавна. Значне мсце як знак займав вн у вруваннях давнх слов ян, насамперед у Кивськй Рус. З тих пр вчнозелений чагарни-чок назавжди увйшов у побут, звича та обряди нашого народу. Рослина, щедро оспвана у фольклорнй творчост, ма багато знакв. Перш за все барвнок знакзу вру в сво сили, всепере-можнсть природи.

Барвнок також знак краси. Здавна вважалося, що рослина подарку двчин вроду. Двчата на Укран колись умивалися напаром з барвнку; Десь ти мене, мати, в барвнку купала.

Рослина ця не тльки декоративна, псенна, а й цлюща. Згадки про лкувальн властивост сягають сиво давнини. Барвнок був вдомий античним лкарям.

Багато повр'в легенд складено про барвнок у середньовчн часи, коли ця рослина вважалася загадковою, чаровладною. снувало, наприклад, повр'я, що досить чоловков й жнц з'сти листок барвнку, як мж ними спалахне палке кохання. Казали, що ця рослина оберга вд нечистих сил та чаклування. Барвнок вдурачся над дверима й вкнами, щоб зл духи не проникали в дм. Як пошановували цю рослину, свдчить такий звичай нколи не викидали на смтник, а тльки у воду, щоб вона не загинула вд спраги.