повний розбр речення: збагнмо нарешт, браття, допоки усм не пзно: як

- А ц абрикоси всередин жовт чи тльки зверху?
- Хтозна. Я тльки ксточку бачив: гостренька така з 1-го боку, а з другого тупша...
- Мен здаться, що вони гаряч. Оце нч, а вони гаряч...
- По-мому, вони в пушку, еге ж?
- Хтозна... Быстро ось взнамо.
Вогонь почав пригасати. Тльки жарок ще грав мнився.
- Ану, Па', сходи ще ти подивися за Штокалом, твоя черга, сказав Сипка. Прислухався.
- Цсс, наче хтось де, зашепотв. О, чуш?
Угор справд щось наче протупало зникло. Потм звдти покотилася грудка, упала в наше багаття, з нього шугнули скри. Ми посхоплювалися на ноги задерли голови, але псля вогню не бачили й на крок вд для себя.
- Не бйтеся, це я, хрипко сказав хтось згори.
До наших нг потекла дрбна глина, а слдом за нею з'хав... Штокало. Вн тримав обома руками бля грудей кепку з абрикосами...
- Нате, жте та йдть теснее додому, бо мен спать хочеться. Штокало дихнув на нас ядучим тютюновим духом з рота.

Назвть мовн особливост (стилстичн маркери): морфологчн, лексичн, синтаксичн, люструючи х цитатами з тексту. (Наприклад, вказуючи стилстичний маркер лексичного рвня мови наявна наукова термнологя, виписати у дужки ус слова, що Ви вважате термнами).
0