Потрбно написати п039;ять красивих речень з Художньо лтератури, в яких розповдаться

Не знати, чи то вчний шум Черемошу скарги грських потокв, що сповняли самотню хату на високй кичер[1], чи сум чорних смерекових лсв лякав дитину, тльки ван все вопив, голосив по ночах, погано рс дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривоз одвертала од нього оч. Михайло Коцюбинський

Зелена отава царинок розцвталася раптом, вздовж Черемошу плив рзнобарвний потк, а десь високо, на чорному запинал смерекових лсв, жаром горв пд раншнм сонцем червоний дашок гуцульського парасоля. Михайло Коцюбинський

Лс поста перед нами сонний наче змертвлий. Не ворушаться вти, лише поблискують у сутнках краплинки роси.   Михайло Коцюбинський

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквтчала рястом,

Барвнком укрила;

на пол жайворонок,

Соловейко в га

Землю, убрану весною,

Вранц зострчають...

Рай, та й год! А для кого?

Для людей. А люде?

Не хотять на його й взглянуть,

А взглянуть огудять. Шевченко