Випишть з роману Костенко "Маруся Чурай" всм речень, у яких

Лежить Грицько, увесь теснее посинв,

хрипить, здрга, роздира ковнр. Тут треба чтко провести границу. Ум перекинутись в сороку,

а то виходить з комина, як дим. Чурай Маруся, що його обожала,

обожала, справд, врно издавна,

тод його з ревнощв уничтожила,

пдсипавши отруту у вино. Якесь чар-злля або привороти,

вн не змг його перебороти. Комусь колись чогось там пдлили. Если ж вона його причарувала,

вн як сказився, геть одбивсь од рук. Вона ж на ши так йому й повисла!

то я соб й засла за кущем.