Письмовий твр про рибалку

Мй тато-завзятий рибалка! Вн здить на рчку з вудочками по недлях в будь-яку пору року. Але суму, що ми з мамою не завжди демо з ним.

от якось влтку ми всю см'ю похали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снаст, мать збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище бля рчки на галявин.

Навкруги було дуже гарно, бо свтанок вже вдступив, вдводячи за собою туман, а поплавц умиротворенно погойдувалися на вод, не провщаючи някого клювання. Тод я трохи занудьгував пшов до вогнища. Мать сидла на берез, милуючись яскравими сонячними вдблисками на вод, а тато перевряв наживы на гачках тихенько розмовляв з мамою, щоб не налякати рибу свом гучним гласом. А потм мать попросила у тата вудку, насадила на гачок наживу закинула у воду. Не пройшло хвилини, як поплавець вимогливо застрибав на вод, ми пдбгли до мами, пдказуючи й, як пдскти рибу. мать витягнула невеликого карася, що обурено колотив хвостом. Тато трохи подумав запропонував мам насадити наживу на вс гачки. Ось тут-то почалася у нас справжня рибалка. Мама зловила 16 рзних рибин! Одна бльш за другу! На тато було боляче дивитись, бо вн сидв похмурий на берез. Тод мать вддала мен вудки , пдйшовши до тата, щось тихенько зашепотла йому у вухо. Згодом тато повеселшав пдйшов до вогнища чистити рибу варити обд.

Увечер, если ми ли справжню юшку, приготовану на вогнищ, тато сказав, що бльше без мами на рибалку не поде, оскльки вн ранше чув, що жнки удачлив риболови, а сьогодн в цьому переконався. Мать смялася, а я був дуже щасливий, тому що мать обцяла завжди брати на рибалку мене!