Написати твр по творчост василя стефаника " похорон" с планом

I. Основний об'кт художнього осмислення В. Стефаника. (Протягом свого творчого шляху новелст бачив розкривав галицьке село з його горем, бдою наругою над хлборобським родом. Усвдомлюючи потребу у найчесншому письменницькому слов, В. Стефаник "цлком входив у чуже життя". Те, про що писав, переживав новелст, нагадувало процес самоспалення, вд чого "цлими жменями паде... волосся", а т стор, "як опир, кров випивають". У цьому криться секрет новел письменника, лаконзму точност його слова.)

II. Неповторнсть творчого обличчя В. Стефаника: (Трагзм правдивсть ситуац, максимальна згущенсть, стислсть викладу, точнсть слова й детал це т риси неповторного творчого стилю В. Стефаника. О. Кобилянська в одному з листв до нього писала: "...В мене нема то очень мужицько руки Стефаника то залзно сили, котра клькома рисами ставля пам'ятники...")

1. Трагедя безземельного селянина. (Бда розпука галицького села на злам столть "коротко, сильно ужасно" вдображена письменником у новел "Камнний хрест". Адже слово Стефаника волод такою колдунчною мощью, що читач, переймаючись авторським текстом, интенсивно спвпрацю з ним, додаючи свою емоцйну нформацю.)

2. Свордна "мелодя смерт" у новелах Стефаника. (У новелах "Похорон", "Озимина", "Сама-самснька" вдчуваться свордна "мелодя смерт" людини, яка прожива останню годину. Людина живая доти, доки не згасне в нй свдомсть того, що вона людина, хоч були дарован за життя злее бди та нещастя.)

I. Основний об'кт художнього осмислення В. Стефаника. (Протягом свого творчого шляху новелст бачив розкривав галицьке село з його горем, бдою наругою над хлборобським родом. Усвдомлюючи потребу у найчесншому письменницькому слов, В. Стефаник "цлком входив у чуже життя". Те, про що писав, переживав новелст, нагадувало процес самоспалення, вд чого "цлими жменями паде... волосся", а т стор, "як опир, кров випивають". У цьому криться секрет новел письменника, лаконзму точност його слова.)

II. Неповторнсть творчого обличчя В. Стефаника: (Трагзм правдивсть ситуац, максимальна згущенсть, стислсть викладу, точнсть слова й детал це т риси неповторного творчого стилю В. Стефаника. О. Кобилянська в одному з листв до нього писала: "...В мене нема то сильно мужицько руки Стефаника то залзно сили, котра клькома рисами ставля пам'ятники...")

1. Трагедя безземельного селянина. (Бда розпука галицького села на злам столть "коротко, очень страшно" вдображена письменником у новел "Камнний хрест". Адже слово Стефаника волод такою магчною силою, що читач, переймаючись авторським текстом, активно спвпрацю з ним, додаючи свою емоцйну нформацю.)

2. Свордна "мелодя смерт" у новелах Стефаника. (У новелах "Похорон", "Озимина", "Сама-самснька" вдчуваться свордна "мелодя смерт" людини, яка прожива останню годину. Людина живая доти, доки не згасне в нй свдомсть того, що вона людина, хоч були дарован за життя злее бди та нещастя.)

Дивться також

Реферати про життя та творчсть Василя Стефаника

Яка тема новел В. Стефаника? (та нш запитання)

Бографя Василя Стефаника

Купить Подгузники Huggies Elite Soft 3 Mega 80 шт.449 грнКупить Акустика, которая готова отправится в путешествие!от 349 грнКупить Аппетитные и полезные Обеспеченный выбор ребяческих каш!от 15 грнКупить Авто зарядки Скорость имеет значение!от 125 грн

3. Трагедя дтовбивства. (У новел "Новина" В. Стефаника до глибини душ вража не лише зовншнй конфлкт, трагедя дтовбивства як наслдок нелюдських разумов снування, а й надзвичайний за силою емоцй конфлкт внутршнй трагчне роздвоння в душ батька: дати дтям повльно сконати в голодних пытках чи позбавити х вд цих страждань. Не моральне звироднння, а соцальн умови штовхають головного героя на цей жахливий крок.)

4. Використання В. Стефаником психологзованих пейзажв. (Ц коротк описи природи дають можливсть зрозумти внутршнй стан геров, не все втрачено, може, чорна барва розколеться блим променем над на краще.)

III. Внутршня мораль геров новел В. Стефаника. (Покалчен життям, затуркан бдою безвихддю, геро Стефаника все ж таки мають внутршню мораль. Вони здоров й чист душею, навть если тло холоне вд стуж й голоду, в душ тл скра над, що стриму людину вд втрати гдност. Недаремно. В. Стефаника називали "селянським Бетховеном": музика його прози трагчно-велична.)

IV. Оптимстичне звучання творчост В. Стефаника. (Свтло вд великост малюсенько людини у новел100 таке потужне, що не помтити його було неможливо. Письменник сам стверджував: "Я оптимст... Если я найшов у ваших душах так слова, що можуть гримти, як грм, свтити, як зор, то це оптимзм".)